Школу мужніння лісові тхорики проходять у Львові

Ви, напевно, ламаєте голову, щоб ідентифікувати цього звірка. Чи то цуцик, якому від сили кілька днів, чи то якийсь малюк із родини хом’якових. Але ж ні! — перед вами маленький лісовий тхорик, який волею обставин разом із двома своїми братиками побутує нині у Домівці Врятованих Тварин.

Дивним чином ці тваринки з’явилися на світ не десь там у рідних лісових ха­щах, а на горищі одного із сільських хлівів неподалік Буська. Ще очі їм не роз­плющилися, а вже повзають, бажаючи піз­нати світ! І доповзалися — протиснулися між дошками і полетіли униз.

Люди, у домівці яких заявили про себе ці «парашутисти» (усі вони — хлопчики), зв’язалися з ековолонтерами, і через кіль­ка годин маленьких тхориків прийняли на ка­рантин у Львові. Спочатку годували їх спеці­альною сумішшю, яка нагадує молоко куниці, а тепер кладуть їм у миску подрібнене м’ясо.

Як тільки малюки стануть дорослими, їх чекає повернення у рідну стихію. Зоозахис­ники відвезуть їх у те село біля Буська, де вони й народилися. Може, якраз зустрінуть­ся там зі своїми батьками…

Це перші малята лісового тхорика у До­мівці. Раніше тут жили дорослі особини — хто з переломом лапок, хто із пошкодженим хутром.