12 липня — день пам'яті апостолів Петра і Павла і свято всіх рибалок та пастухів

На п’ятий день після Івана Купала християни святкують чергове свято  – Петра і Павла. Його особливо чекає молодь, бо у цей день закінчується Петрівський піст, а значить, настає пора весіль, гучних забав і сільських танців аж до перших півнів.

Святий Петро — брат апостола Андрія Первозванного. Спочатку він жив звичайним життям, разом із братом рибалив. Але настав день, коли Андрій Первозванний, який першим почув заклик Ісуса Христа, привів до Сина Божого і Петра. І Петро став одним з перших дванадцятьох апостолів Господа. На відміну від апостола Петра, святий Павло не був за життя у числі перших дванадцятьох апостолів. За походженням він був із багатого римського роду, заробляв на життя тим, що виготовляв намети.

За народними віруваннями, до обов'язків цих святих входить стежити за своєчасним збором урожаю.

Завжди в українських селах напередодні Петра і Павла люди готувалися до цього свята — білили хати, наводили лад на подвір'ях, прибирали всередині осель. А вранці 12 липня святково вдягалися і йшли до церкви.

Існує стародавня легенда про святого Петра й Господа. Якось саме цього дня йшли вони землею, оглядали, хто з людей чим зайнятий. І побачили двох дівчат — одна жито жала, інша спала під копицею сіна. За кілька метрів побачили двох парубків — один у полі працював, а інший під возом у холодочку дрімав.

Подумали святі й вирішили попарувати молодих людей, але так, щоб обидві пари з голоду не вмерли: працьовита дівчина дісталася лінюхові, а ледача — роботящому хлопцю. Відтоді, кажуть старі люди, так і у житті є: чоловік і жінка в сім'ї одне одному протиставляються за ступенем працьовитості.

За легендою, Петро і Павло є захисниками свійських тварин. Тому цей день здавна вважали святом пастухів. Оскільки корів випасали переважно підлітки, то саме вони «найсолідніше» празникували на Петра й Павла. Матері випікали мандрики (пиріжки, замішані на сирі та сметані. — Г.Я.) і давали дітям зі собою на пасовисько. Празникували лише до обіду, і кожен виставляв хто що мав: цукерки, фруктову воду або компот…

Кажуть, на Петра і Павла зозуля перестає кувати. Мандруючи в цей день, Петро і Павло присіли в обід під деревом перепочити, і задрімали. Непомітно до них підкралася зозуля, розв'язала їхню торбинку й витягла звідти мандрик. Вкусила і вдавилася. Тому і кажуть: «На Петра і Павла зозуля мандриком вдавилася». Це прислів'я пов'язане з тим, що з цього часу птаха перестає кувати.

12 липня ми святкуємо ще одне свято — День рибалки. Апостол Петро був колись рибаком, тому у цей день вшановують не лише Петрів і Павлів, а й усіх рибалок.

Фото Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ — Українська Православна Церква

Схожі новини