У Львові запрацює шкільна варта

У міській скарбниці на це передбачено 13 мільйонів гривень

Сергій Івах. Фото з особистого архіву депутата

З 1 січня 2019 року, згідно з рішенням виконкому Львівської міської ради, у штатний розпис шкіл міста вводять посаду охоронця. Це означає, що охорону в усіх без винятку школах батьки більше не оплачуватимуть.

Проте цьому рішенню пе­редувала низка подій. На початку року на сесії Львівської міськради було при­йнято ухвалу, згідно з якою «Му­ніципальна варта» за гроші міс­та має охороняти навчальні заклади. Але реалізація ухвали відбувалась не надто активно. Станом на сьогодні під охоро­ною «муніципалів» — 40 навчаль­них закладів міста Лева. На запитання депутатів, чим про­диктоване теперішнє рішення, в управлінні освіти, пояснили… браком кадрів у «Муніципальній варті».

«Коли рік тому на сесії Львів­ської міської ради обговорюва­ли перелік об’єктів, які має охо­роняти „Муніципальна варта“ у 2018 році, я запропонував, щоб „муніципали“ взяли під охорону також навчальні заклади Льво­ва, — сказав журналісту „ВЗ“ де­путат Львівської міської ради Сергій Івах. — Адже безпека ді­тей — це найголовніше. Не мож­на перекладати оплату послуг охоронців тільки на плечі бать­ків. Тим більше, що деякі на­вчальні заклади упродовж року обкрадали по кілька разів, вино­сячи комп’ютери та іншу техніку».

— Як сприйняли це ново­введення?

— Тоді багато хто скептично поставився до цієї ідеї, мовляв, традиційно школи і садки охо­роняють приватні охоронці, ро­боту яких оплачують самі бать­ки, і взагалі, це зайві витрати для міського бюджету. Але де­путати підтримали це рішення і згодом управлінню освіти до­велось з ним погодитись. Мене дивує ситуація, коли депута­ти голосують за рішення без­коштовної охорони для шкіл, а управління освіти всіляко бло­кує його. Як саме? Просто не повідомляє навчальні закла­ди про таку можливість. Дове­лось звернутися з листом до всіх шкіл Львова, повідомляючи, що потрібно написати звернен­ня на адресу управління освіти з проханням про безкоштовну охорону. Більшість батьків і ди­ректорів не одразу повірили, бо вперше про таке почули. Хоча ухвала сесії уже півроку була чинною.

— З 1 січня у штатний розпис вводиться посада охоронця. Чи означає це, що адміністра­ція школи сама тепер вирішу­ватиме, хто буде охороняти ді­тей та майно школи?

— Так, з нового року в штатний розпис шкіл вводиться офіційна посада охоронця. На це закла­дена стрічка у бюджет — 13 млн. грн. Тепер не 40 шкіл охороня­тимуть за кошти міста, а всі. І то в обов’язковому порядку. Ті­шить, що ініціатива, яку я запро­понував ще у січні 2018 року, пе­реросла у масштабний проект. Тепер директори шкіл самі ви­рішуватимуть, хто буде охоро­няти їхній навчальний заклад, і нестимуть відповідальність за професійність цієї людини. Проте вважаю, що «муніципа­ли» були б доречнішими, адже мали пряме сполучення із сис­темою безпеки міста. Сподіва­юсь, ці нюанси будуть врахова­ні та удосконалені і вже з 1 січня 2019 року усі школи Львова за­безпечать безкоштовною охо­роною. А чи будуть ефектив­ними нові охоронці, якого вони будуть віку? Запитань багато. Час покаже.

— Уже нікого не здивуєш ремонтами класів за кошти батьків, закупівлею меблів. Це перетворились на звич­не явище. Але, як свідчить практика, все можна зміни­ти, було б бажання.

— На жаль, у суспільстві досі існує міф, що бюджет міста не­великий, немає грошей на школи, садочки. Тому батьки зобов’язані рятувати їх від за­непаду і власними силами ство­рювати комфортні умови для ді­тей. Але це не так. Наприклад, бюджет розвитку цього року — близько 2,5 млрд. грн. За про­гнозами, у 2019 році бюджет розвитку Львова становитиме 1,7 млрд. грн., а через якийсь час, як правило, він зростає за­вдяки перевиконанню.

Розумію, що в місті багато проблем, які треба вирішува­ти, але освіта має бути у пріо­ритеті, бо освіта — це не видат­ки, а інвестиція в майбутнє дітей та країни. Щоправда, на це по­трібна політична воля. Значно зручніше викидати гроші на не зрозумілі суспільству проек­ти, знаючи, що частину питань у школах можна вирішити за ко­шти батьків. Адже в ідеалі ди­ректори шкіл мали би щорічно подавати списки потреб, які пе­ред тим формують вчителі, які не з чуток знають, що необхідно для класу. Але, зрозуміло, чи­новникам вигідно навіть не по­рушувати ці питання, бо бать­ки все одно здадуть гроші. То як можна стверджувати, що гро­шей немає, якщо ви їх навіть не просили?

Останнім часом з’явилось багато активних батьків, бать­ківських комітетів, які не хо­чуть миритись зі звичною си­туацією і викривають корупцію, побори, вимагають від чинов­ників реальних змін. Вони да­ють хороший імпульс, фактично диктують порядок денний для управління освіти. Тобто, на що варто звернути увагу першо­чергово. Таким же показовим є громадський бюджет Львова, який демонструє реальну кар­тину проблем і те, що освітня галузь у нас є катастрофічно не­дофінансованою.

Тому звертаюсь до батьків, щоб вони самоорганізовува­лись, висловлювали свою чітку позицію, адже неприпустимо, щоб у XXI столітті діти навчались у непристосованих умовах.