На підприємствах легкої промисловості Львова — 900 вакансій

У місті стартувала компанія з підтримки легкої промисловості


Любов Козак — за освітою фінансистка, але вже чотири роки працює швачкою. Переконалася, що на такій роботі легше поєднати догляд за дітьми і роботу. «Мені тут легко. Працювала і супермаркеті, і в магазині. Однак це не моє. А тут мені добре», — зазначила жінка. Із голкою та ниткою «на ти» усе життя Леся Шморгун. До сьогодні змінила не одну роботу. «Так склалася доля, що треба було більше заробляти, пішла в швеї. Ця робота мені, звичайно ж, подобається, інакше би не працювала. Зарплата більш-менш влаштовує. Умови теж непогані», — розповіла Леся Шморгун, яка вже п’ять років шиє вишиванки.

Конструкторів, закрійників, швачок, технологів — масово шукають підприємства легкої промисловості Львова. На цих підприємствах відкритими є понад 900 вакансій. У середньому на місяць звільняється щонайменше одна швачка. Місцеві майстрині масово виїжджають за кордон. Львівські підприємці навіть об’єдналися у кластер, аби спільно протистояти сучасним викликам.

Через непросту ситуацію у місті стартувала соціальна кампанія з підтримки «нелегкої» галузі під назвою «Місто потребує працівників легкої промисловості». Її організаторами виступили Львівська міська рада спільно із Західноукраїнським кластером індустрії моди, які працюватимуть над залученням до роботи креативних, молодих працівників.

«Якби люди більше знали, які є можливості у Львові, скільки реально платять, як можна працювати, які умови праці і що є достатня кількість підприємств, які забезпечать тобі хороші умови праці, хороший соцпакет і зарплату, можливо, так би не їхали за кордон, а залишались тут. І це є наша мета», — говорить радник міського голови Львова Вікторія Довжик.

У Львівській області швейне виробництво посідає перше місце за обсягами виробництва. Роботу пропонують закордонні підприємства, які відкриваються у Львові. Також запускають різноманітні українські виробництва — як великі, так і малі.

Є підприємства, які платять 10 — 12 тис грн. Є такі, що платять менше, натомість пропонують соціальні гарантії. Кластер зібрав пропозиції від усіх підприємств, які входять до його складу. Тепер людина може собі вибрати роботу, яка їй зручніша і ближча до хати. Для тих, хто наважився змінити професію, організували спеціальну школу перекваліфікації. Набирають без обмежень у віці, з кравецькою освітою і без, з вищою освітою і без.

«Пройшов перший набір, 1 жовтня стартує другий. Це для дорослих людей. Плануємо щомісяця запускати набір для поповнення наших виробництв», — розповіла співвласниця Львівської інноваційної школи кравецького мистецтва Олена Гусєва. Найбільше у першому наборі економістів, які вирішили опанувати фах кравця.

Олена ПЕТРИК