BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Щоб налагодити судоплавство, іранський острів Кешм має бути негайно окупованим. Але ким?

170 країн ратифікували конвенцію ООН від 1982 року (UNCLOS), яка передбачає вільний прохід, зокрема — Ормузькою протокою. Іран підписав конвенцію, але парламент Ірану її не ратифікував, тому вона не є обов’язковою до виконання урядом Ірану. Саме тому уряд Ірану де-факто заблокував Ормузьку протоку для проходу нафтових танкерів. Через цю блокаду ціни за барель нафти перевалили через позначку 100 доларів

Фото ілюстративне із Вікіпедії
Фото ілюстративне із Вікіпедії

Щоб примусити парламент Ірану ратифікувати конвенцію 1982 року, слід тимчасово окупувати острів Кешм, який розташований таким чином, що контролює найвужче місце протоки. Але десант якої країни має здійснити цю операцію? Уряд США вважає, що це мають зробити країни, які найбільше страждають від підвищення світової ціни нафти. А найбільше страждають Японія та Південна Корея у Азії та більшість європейських країн. Зокрема — Велика Британія та Франція, які мають потужні військово-морські сили. Німеччина може лише морально підтримати. Велика Британія і Франція хочуть уникнути зовнішньої інтервенції, бо вона вкрай непопулярна серед виборців. Вони сподіваються, що ВМС США самі її здійснять. ВМС США вже знищили всю іранську ППО острова Кешм, а також і всі інші військові об'єкти, що могли чинити опір при окупації острова.

Побачивши таке ставлення, авіаносець «Дж. Форд», який з бази у Середземному морі вирушив до Ормузької протоки, змінив напрямок і повернувся до базування на острові Крит. Послались на якусь несправність на кораблі. Тим самим Трамп показав, що висока ціна нафти його мало обходить, якщо вона недостатньо цікавить тих, хто від неї страждає. Пікантність ситуації додає той факт, що і самі США, і їхній союзник Ізраїль теж не ратифікували морську конвенцію ООН від 1982 року.

Ізраїль її не ратифікував, бо вважав, що вона дозволяє з чорного ходу зайти до ООН таким організаціям, як Організація визволення Палестини, яку він вважає терористичною. Сполучені Штати не ратифікували конвенцію UNCLOS, тому що розділ 11 цієї конвенції передбачає, що видобування, наприклад, нафти на морському дні, пов’язане з передачею технології глибоководного видобування від компаній до третіх сторін.

З цього видно, що ні США, ні Ізраїль не мають заперечень проти вільного судоплавства, яке є основною метою конвенції UNCLOS. Дипломатичне вирішення кризи вільного судоплавства Ормузькою протокою полягає у тому, щоб і Іран, і Ізраїль, і США ратифікували конвенцію UNCLOS. Цю поступку від Ізраїля дістати легше, бо позбавлення Ірану ядерної зброї є набагато важливішим для існування держави Ізраїль, ніж присутність недержавних організацій в ООН.

Роз’яснення від уряду США, що якщо би стаття 11 конвенції UNCLOS не зобов’язувала американські компанії передавати високі технології третім сторонам, то не було би перешкод для ратифікації конвенції Конгресом США, може бути значним внеском у розблокування проходу Ормузькою протокою. З такою пропозицією до Ірану, Ізраїлю та США разом з кількома європейськими державами може звернутися і уряд України, тому що від продовження зростання цін на нафту виграє російський агресор. Принаймні — у найближчій перспективі.

Дипломатична ініціатива має бути підкріплена реальними діями по підготовці до висадки десанту на острові Кешм. Тому що іранський уряд вже не раз доводив: суто дипломатичні перемовини він використовує лише для затягування часу і прикриття реальних намірів.