Після виборів у Франції дружня політика Парижа щодо України не зміниться
А от у москві бісяться — там розраховували на протистояння
Тиждень тому, коли у першому турі дострокових парламентських виборів у Франції сенсаційно тріумфували ультрарадикали Марін Ле Пен, політексперт «Високого Замку» у Парижі, екснардеп Андрій Шкіль заспокоював читачів: у другому турі перегонів картина зміниться, нічого страшного не відбудеться. Так воно і сталося. Потенційні фаворити, які вже готувалися заправляти у законодавчому органі в уряді, стали лише третіми із 143 перепустками у Національні збори. Першість (але не абсолютну більшість) здобули ліві в особі «Нового народного фронту» — 182 депутатські мандати із 577. Центристи Макрона із блоку «Разом» — на другому місці (168 мандатів). Місцеві газети написали, що Франція перевела подих, бо країною не правитимуть крайні сили, чого так побоювався загал. Аналітики кажуть про політичну далекоглядність президента Франції, який після тріумфу радикалів на виборах в Європарламент пішов на дочасні вибори у парламент, і завдяки хитрому маневру, коли перед другим туром помірковані політики зняли слабших кандидатів на користь сильніших, значною мірою вдалося випередити лепенівців. Тактика Макрона спрацювала…
— Так, можна говорити про багатоходову комбінацію, яку Макрон провів, передбачаючи, що ультраправі можуть взяти владу у свої руки, а згодом і перемогти на президентських виборах, — каже пан Андрій. — Щоб не дати лепенівцям змоги наростити сили, Макрон запропонував вирішити проблему через дочасні вибори. Організація суспільства виявилася доволі якісною зброєю, якою було здолано всі спроби вкрай правих прийти до влади у Франції.
— Чи ці вибори вирішили політичні проблеми країни? Хто сформує парламентську більшість? Чи не чекає французів затяжна коаліціада?
— Можливо, коаліціада буде достатньо тривалою. Але, думаю, чинний уряд наразі збережеться. Макрон може пристати на коаліцію без крайніх сил, не тільки правих, а й без крайніх лівих на чолі із Жан-Люком Меланшоном, які стоять на дуже радикальних позиціях з багатьох питань. Зокрема, цей політик виступав проти підтримки України…
Якщо президенту запропонують широку коаліцію з іншими представниками лівого об'єднання «Новий народний фронт», тоді утворення нового перехідного уряду може відбутися дуже швидко, майже одразу. Але якщо такого об'єднання не відбудеться, у Макрона буде багато аргументів, щоб не міняти старий уряд, залишити його працювати до завершення Олімпіади. Безпека Літніх олімпійських ігор у Парижі - це надважливий виклик для будь-якої держави, навіть для такої потужної, як Франція. Можливий тероризм, війна за 1500 км від місця, де відбувається найбільша спортивна подія, — ці аргументи на користь продовження стабільної роботи французького уряду Габріеля Атталя буде сприйнято у суспільстві цілком нормально. Команду Атталя підримує достатньо велика кількість різнопартійних осіб лівого і центристського скерування. Відтак, думаю, це буде дуже важливим аргументом Макрона для того, щоб тиснути на створення тієї коаліції, до якої може долучитися його політична сила.
— Як у нових реаліях можуть змінитися стосунки Франції з Україною? Політичний барометр у наших стосунках показуватиме «хмарно» чи «сонячно»?
— Він показуватиме «без змін». Жодних змін у політиці Франції щодо України не відбудеться до закінчення бюджетного року (а він завершиться у квітні 2025 року). До того часу ми всі розумітимемо, які зміни відбуватимуться у французькому політичному житті. Мій прогноз: у Франції буде сформовано уряд, який опиратиметься на соціалістичну партію, на екологістів і на політичні сили з блоку «Разом», які підтримали Макрона. Це була б найдієвіша коаліція на поточний момент — для того, щоб було реалізовано бажання суспільства позбавити можливості прийти до влади правих радикалів. Це вигідно Україні, тому що новий французький уряд продовжуватиме ту ж політику, яку проводив Макрон.
Представники правопопулістського «Національного об'єднання» визнали свою поразку. Їхній лідер заявив, що причетний до перемоги його партії на виборах до Європарламенту і до її поразки на виборах до національного парламенту. До того ж у понеділок після такої нищівної поразки ця політична сила долучилася в Європарламенті до Орбана, і тим самим зійшла на крайнощі. Це було передбачувано. Хоча я думав, що Марін Ле Пен зачекає із цим переходом. Але вона не стрималася, зробила рішучий крок. Такі партійні обійми з Орбаном ще раз сигналізують Україні, що ця політична сила у Франції не є дружньою до нашої держави.
Після недільних виборів у Франції з полегшенням зітхнула Україна. Франція спіймала кураж, там ейфорія. Єдиною розчарованою після цих виборів виявилася москва, яка розраховувала на інше — на те, що у Франції буде затяжна криза. На те, що коли просту більшість отримає Ле Пен, у французькому парламенті почнеться значне протистояння. Цього, на щастя, не сталося.