Нафту з рф возять «ліберійські» танкери...

За даними OCCRP (медіа-консорціуму, який досліджує організовану злочинність і корупцію), велику кількість нафти з рф доставляють у порти Європи російські танкери під прапором Ліберії, застраховані індійською компанією IRClass. У такий спосіб росія обходить європейські санкції, які забороняють її суднам заходити у порти ЄС.

Як повідомив OCCRP, 18 танкерів, які фактично належать найбільшій судноплавній компанії росії, “Совкомфлот”, зареєстровані як власність її дочірніх компаній на Кіпрі й у ОАЕ та за­страховані індійською компанією IRClass. Усі ці судна, виявили журналісти OCCRP, доставляють нині російську нафту, зокре­ма до Італії, Данії, Нідерландів і Півден­но-Африканської Республіки. Кожен та­кий танкер перевозить “чорне золото” на суму близько 240 мільйонів доларів.

Як стверджує професор британсько­го Оксфордського університету Рікардо Соарес, довести, що ці кораблі належать саме російській компанії, надзвичайно складно. Мовляв, структура власності на ці судна є заплутаною, до того ж “Совкомфлот” часто перейменовує їх і дає ка­пітанам вказівки вимкнути транспондери (аби було неможливо встановити, звідки й куди ці судна йдуть). “Ліберія – це го­ловний податковий притулок для судно­плавства, – каже Соарес. – Ця африкан­ська держава охоче надає свій прапор іноземним кораблям, і отримати його так само легко, як створити поштову скринь­ку”.

Хто саме у Європі купує зараз росій­ську нафту, доставлену “ліберійськими” танкерами? OCCRP установити це не вдалося.

За даними Reuters, індійський судно­плавний страховик IRClass застрахував понад 80 суден, якими розпоряджаєть­ся зареєстрована у Дубаї компанія SCF Management Services Ltd. На сайті “Совкомфлоту”, який перебуває під західни­ми санкціями, SCF Management Services Ltd. фігурує як його дочірня компанія.

Утім, росія намагається обходити не лише нафтові санкції...

Як розповів портал німецької телеком­панії ZDF, роздобуті хакерами Anonymous електронні листи російського збройного концерну “Калашников” доводять: попри дію західних санкцій, росія могла купува­ти у Європі (зокрема, у німецької компа­нії Guehring) інструменти, необхідні для виробництва зброї.

Як нагадує ZDF, концерн “Калаш­ников” виробляє 95% усієї стрілецької зброї рф і є ключовим постачальником її збройних сил. “Із цієї причини “Калашни­ков” перебуває у санкційних списках ЄС із моменту окупації українського Криму в 2014 році. Через війну в Україні майже будь-яка співпраця з цією компанією за­раз заборонена”.

На початку квітня 2022 року хаке­ри Anonymous оприлюднили листуван­ня концерну “Калашников” – із літа 2021 року до кінця березня 2022 року, коли на Україну вже напала росія. За оцін­кою ZDF, ці документи свідчать: “Калаш­ников” використовував мережу компа­ній-партнерів та інші “прикриття”, аби одержати на Заході необхідні матеріали й інструменти. “Сліди також ведуть до ні­мецької компанії”, – інформує ZDF.

Витік електронних листів стався з Ли­пецького механічного заводу (ЛМЗ), розташованого за 350 км на південь від Москви. Завод виробляє, серед іншого, гусеничну техніку для зенітних ракетних установок. На відміну від “Калашникова”, ЛМЗ до санкційного списку Євросоюзу не входив. Як розповідає ZDF, “очевид­но, “Калашников” намагався використа­ти цей факт, аби купити за кордоном лі­нію з виробництва набоїв”.

Поза тим, у грудні 2021 року “Калаш­ников” надіслав ЛМЗ та іншим фірмам-партнерам список, де було детально описано, які саме інструменти потрібні найбільшому збройному концерну рф. У цьому списку були, зокрема, інструмен­ти для металообробки від німецького виробника Guehring. “Калашников” ви­користовував його інструменти у 2020-2021 роках, а 2022-го планував придбати обладнання Guehring на приблизно міль­йон євро.

У відповідь на запит ZDF компа­нія Guehring запевнила у неухильно­му дотриманні «всіх економічних санк­цій, запроваджених ЄС і США проти російських компаній». Однак, згідно з оприлюдненими хакерами мейлами, з листопада 2021 року “Калашников” отримував інструменти від західних ви­робників – завдяки ЛМЗ та іншим ком­паніям-партнерам, які не були під санк­ціями.

Однією з таких компаній була росій­ська PKF-Technology, давній торговель­ний партнер компанії Guehring. “Отже, інструменти Guehring, експортовані до рф, через посередників могли потрапи­ти до “Калашникова”, – констатує ZDF.

“Завдяки такій продукції, як дри­лі, виробник зброї міг обійти ембарґо, – стверджує юрист, експерт із санкцій­ного режиму Віктор Вінклер. – Підстави для початку розслідування прокуратура має. Як компанія, ви зобов’язані точно знати, хто ваш бізнес-партнер. Німець­кі виробники повинні знати, кому саме в росії потрапляє їхній товар. У даному випадку такої експертизи не було”.

Лише 24 травня 2022 року, через кілька тижнів після першого запиту від ZDF і через три місяці після нападу рф на Україну, компанія Guehring оголо­сила, що припиняє будь-які справи з рф. “В Україні автомати Калашникова в руках російської армії вбивають що­дня, – резюмує ZDF. – Для виробни­цтва цієї зброї “Калашников” звернувся по допомогу до Німеччини. І, ймовірно, отримав її у вигляді інструментів”.