«Стоїш у черзі по каву... З одного боку президент якоїсь держави, з іншого – керівники світового бізнесу»

Цього року Cвітовий економічний форум у Давосі (Швейцарія) вперше відбувся без участі країни-агресора росії. Натомість від України поїхала рекордна кількість молодих учасників – десять осіб. На порядку денному у Давосі була тема війни росії проти України, економічні перспективи нашої держави, глобальна продовольча та енергетична кризи… Навіть відкриття Світового економічного форуму розпочалося з Гімну України. Це було несподівано і дуже зворушливо. Про поїздку до Давоса журналістці «ВЗ» розповіла менеджерка проєктів з діджиталізації у регіонах Міністерства цифрової трансформації, 28-річна львів’янка Соломія Паславська.

– Я навчалася у коледжі в Єв­ропі, – каже Соломія. – У перший день війни я і мої друзі зі спіль­ноти Global Shapers, яка працює під егідою Світового економічно­го форуму, створили платформу під назвою Support Ukraine Now. Вона інформує про те, як іно­земці можуть допомогти Україні під час війни. Ми її локалізували на 40 країн і 40 мовами! Напри­клад, куди француз у Франції може занести гуманітарну допо­могу, куди переказувати гроші, яку інформацію поширити у со­ціальних мережах про ситуацію в Україні. За місяць ця платфор­ма отримала мільйон переглядів в усьому світі! Ці шляхи допомо­ги називаємо зернятами і каже­мо: «Every seed matters» («кожна зернинка має значення»).

Ініціативу підтримали пред­ставники Світового економіч­ного форуму. Вони розмісти­ти інформацію про платформу на своєму сайті та у соціаль­них мережах. Відтак запроси­ли 10 учасників спільноти Global Shapers зі Львова, Києва та Оде­си – представляти нашу держа­ву на Світовому економічному форумі. Щороку з 10 тисяч лю­дей у спільноті Global Shapers обирають 50 шейперів для учас­ті у Світовому економічному фо­румі. Від Латинської Амери­ки до Азії – від кожного регіону обирають кількох представни­ків, не більше двох людей з ре­гіону. Це люди, які створили уні­кальні проєкти у своїй країні або регіоні. Майбутній учасник має пройти конкурсний відбір. У 2022-му стався безпрецедент­ний випадок – Україну пред­ставляла делегація з десяти українських шейперів. Це була особиста ініціатива засновника Форуму Клауса Шваба.

– Яке найсильніше вражен­ня?

– На відкритті Форуму ми усі були в національних костюмах – у вишиванках, з прикрасами від українських дизайнерів. Кожен мав стрічку синьо-жовтого ко­льору.

На початку Форуму виступив його засновник Клаус Шваб. Піс­ля того він попросив зал, а це близько 3 тисяч учасників з різ­них країн світу, привітати нас. Далі була онлайн-промова пре­зидента Володимира Зелен­ського. До нашої делегації було багато уваги, люди цікавилися ситуацією в Україні, висловлю­вали свою підтримку.

– Про що вас запитували у кулуарах?

– Усі знали, що росія напала на Україну, про злочини росій­ської армії. Ми про це і не гово­рили. Коли я підійшла до столика з кавою, до мене звернулися два професори університетів – Ко­лумбійського та Сінгапурського. Перше, що сказали: «Ми були пе­реконані, що ви здастеся у перші три дні». Намагалася пояснити їм, що «здатися» було неможливо.

Цікавою була розмова з ке­рівником IBM. Говорили не лише про технічне оснащення України, а й про побутові речі. У цей мо­мент в Україні якраз виник де­фіцит солі… І я йому про це роз­повіла. Він дуже здивувався. Запитував про наявність меди­каментів у регіонах. Загалом ба­гато людей запитували, чим мо­жуть допомогти Україні.

– Який результат отримає Україна від участі у Світовому економічному форумі?

– Економічний форум у Давосі – це насамперед можливість по­знайомитись зі світовими ліде­рами та забезпечити подальшу співпрацю у різних напрямах. Ми напрацювали велику кількість проєктів у гуманітарній, дипло­матичній та економічній сферах.

Форум – майданчик для об­міну інформацією. З одного боку – це можливість розповісти про Україну, про те, що у нас відбу­вається. Крім того, можливість почути, що думають про Україну люди з різних куточків світу. Ува­га до України справді надзви­чайно велика. Утім, був момент, коли серед учасників Форуму поширювалася інформація про те, «що Україна – корумпова­на держава, і не варто вкладати у неї гроші». Це був вкид росій­ської пропаганди, аби дискре­дитувати Україну в очах світово­го бізнесу.

– Чи були розмови щодо вступу України до Європей­ського Союзу?

– Усі говорили про те, що Україна повинна отримати канди­датство в Європейському Союзі. Україна вже подала до ЄС опи­тувальник з різних галузей, який опрацьовує спеціальна Європей­ська комісія. Президентка Євро­парламенту Роберта Мецола по­обіцяла на Форумі у Давосі, що зробить усе можливе, аби комі­сія швидко опрацювала наш опи­тувальник. У Давосі порушували три основні питання, які стосува­лися нашої країни: війна в Україні і боротьба за європейські ціннос­ті; можлива світова криза через постачання зерна до Північної Африки; енергетична криза, яку може спровокувати росія.

– Чи мали ви розмови з ві­домими політиками чи банкі­рами?

– Ми спілкувалися з мером Стокгольма, з президентом Швейцарії, президенткою Єв­ропарламенту Робертою Мецо­лою. Мали зустріч з керівником фармакологічної компанії «Астра Зенека», з керівником Світової організації торгівлі, керівниками технологічних та консалтингових компаній, таких, як SalesForce, Accenture. Директорка Світо­вого банку Крісталіна Георгієва нас обіймала. Ми подякували їй за підтримку України, зробили спільне фото.

Бувало так: стоїш у черзі по каву, з одного боку президент якоїсь держави, з іншого – керів­ники великого бізнесу. Важли­во було не втратити можливість та швидко заводити розмо­ву. Це великий майданчик для можливостей, які ми намага­лись використати з максималь­ною користю для України. Вра­зило учасників Форуму те, що пересічні українці згуртувались і допомагають Збройним силам України. І у них є величезне ба­жання цю ініціативу підтрима­ти та надати Україні матеріаль­ну допомогу. Я мала розмову з аргентинським філантропом-мільярдером, який допомагає біженцям з різних країн світу. Він виявив бажання допомогти українцям-переселенцям.