НАТО: "Росія веде війну і проти України, і проти всього світу"

В Україні мало хто чув про існування такої структури, і це не дивно — адже у нас протягом десятиліть вважали, що НАТО — це виключно військова організація. Але в реальності цивільна складова Альянсу є дуже потужною, а нині, в епоху гібридних війн, її роль лише зростає.

"Ми хочемо зберігати діалог з Росією. Навіть неоднозначний діалог"

— Майже два тижні тому, на Давоському комунікаційному форумі, ви заявили, що нині доводиться працювати за умов інформаційної війни. Це саме по собі — досить різке визначення, але я спитаю про деталі. Хто з ким воює?

— Воююча сторона — Росія. Вона дійсно "озброїлася інформацією", вона активно використовує дезінформацію в якості зброї. Щодо того, хто є другою стороною... Очевидно, що Росія веде війну і проти України, і проти НАТО, і проти всього світу.

Та першою ціллю російської пропаганди є свій, російський народ, а також українці. Водночас очевидно, що за нових умов інформаційна війна ведеться також у нас, в державах-членах НАТО, і в партнерах Альянсу — в Грузії, Молдові та особливо — на Балканах.

— Якщо Росія атакує, то чи відповідає НАТО на ці атаки?

— Так, але ми не діємо за принципом "зуб за зуб". Ми не маємо дозволяти собі "платити тією ж монетою".

— Чому?

— Тут треба провести чітку межу між термінами. "Пропаганда" — це інформація, заснована на неправді та маніпуляції. Якщо ми станемо на цей шлях, то втратимо довіру. А саме на довірі до нас ґрунтується наша сила.

Саме тому Росія хотіла б, щоб ми почали відповідати на пропаганду симетрично, але нам треба втриматися від цієї спокуси, бо тоді — втратимо перевагу в інформаційному полі.

Тому ми у відповідь інтенсифікуємо інформування. Але не постачання брехні!

"Чимало людей щиро вірять, що Україною керує фашистська хунта"

— До речі, ви знаєте, що заяви західних політиків про "діалог з Росією" в Україні сприймають досить критично? Кожну таку новину супроводжує критика і підозри, що НАТО чи ЄС готові відновити дружбу з Кремлем ціною українських інтересів.

— Ні, звичайно! Це означало б, що ми жертвуємо своїми цінностями, але ж ми цього не робимо!

Я уявляю і розумію, що в Україні можуть викликати роздратування будь-які спроби налагодити комунікацію з Росією, але прагнення до діалогу — це також наш принцип. Якщо ви прагнете до мирного вирішення конфлікту, вам потрібен діалог. І якщо обірвані всі канали комунікації, ризики стають значно вищими!

Не думаю, що це — в інтересах України.

— Про які ризики ви кажете?

— Приклад, який неодноразово наводився — ситуація в небі, коли російські військові літаки вимикають транспондери, і через відсутність комунікації з РФ з цього приводу є загроза їх зіткнення з цивільними літаками.

Та я наведу інший аргумент.

Росія нині проводить на кордоні з Україною величезну кількість неанонсованих навчань. Такі дії РФ можна хибно трактувати, і є ризик, що ми будемо діяти у відповідь, ґрунтуючись на повністю хибних припущеннях. Якщо буде хоча б базова інформація від РФ, цього можна буде запобігти.

— Хто воює з Україною — Кремль, еліти чи російський народ? Адже підтримка дій Путіна, як ми вже згадували, надвисока.

— Питання непросте. Треба зважати, що за час тривалого правління путінського режиму у значної частки населення просто промиті мізки. І чимало з них щиро вірять у те, що Україною керує фашистська хунта, що Захід організував переворот і зміну влади в Києві і тому подібну маячню.

Тому населення Росії дійсно вірить, що Путін та його команда — праві. І дуже мало хто в Росії досі здатний сприймати цю інформацію критично.

Та менше з тим — ані НАТО, ані країни-члени не мають права здаватися і лишати спроби зробити доступною для Росії точнішу, об’єктивнішу інформацію про події у світі. В тому числі вона має бути у відкритому доступі російською. І в цьому питанні Альянс — лише одна з багатьох структур, які докладають зусиль. Над цим працюють і країни-члени, і незалежні медіа в наших країнах (які підтримують російськомовні версії).

Звісно, це не дозволить змінити ситуацію в короткий термін.

В іншому разі ми просто визнаємо, що здаємося. І я вважаю, що це буде помилкою.

Крім того, я впевнена, що відсоток скептиків у Росії значно вищий, ніж це демонструють опитування. Ці люди є частиною "мовчазної більшості" і не готові зізнатися соціологам, що влада робить щось не так. Але глибокий аналіз доводить, що в суспільстві є значний рівень незадоволення і дистанціювання від режиму.

Це саме ті люди, яких нам варто переконувати. Яким треба показувати, що ми не лишили їх наодинці.