BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«Не маю академічної художньої освіти, але малюю серцем»

У Львівському палаці мистецтв відбулося відкриття виставки «Живопис, народжений світлом» непрофесійної художниці Оксани Тарнавської. Подія зібрала поціновувачів мистецтва, друзів авторки та всіх, кому близька щирість і емоційність живопису, створеного не академічною школою, а натхненням і внутрішнім світлом

Оксана Тарнавська. Фото і відео авторки
Оксана Тарнавська. Фото і відео авторки

Експозиція представила кілька десятків робіт, виконаних у різних техніках. У картинах художниці переважають світлі, теплі кольори, що створюють відчуття гармонії та спокою. Пейзажі, квіткові композиції та символічні образи наповнені світлом, яке, за словами авторки, є головним джерелом її творчості.

Під час відкриття шостої персональної виставки Оксана Тарнавська поділилася історією свого творчого шляху. Малювання стало для неї способом вираження емоцій і переживань, можливістю передати красу навколишнього світу через колір і форму. «Я не маю академічної художньої освіти, але малюю серцем. Для мене важливо, щоб картини дарували людям світло й надію», — зазначила мисткиня.

Творчий шлях керівника відділу реклами видання «Високий Замок» Оксани Тарнавської роз­почався із зустрічі з Оксаною Риботицькою.

«У 2011 році я зустріла цю мисткиню — на­бирала у свою студію, як я тоді казала, „жінок невизна­ченого віку“, — розповідає пані Оксана. — Тоді я не ві­рила, що у мене щось вийде. Так, хотіла малювати, але не вміла. Але крок за кроком, заняття за заняттям… Спочатку у мистецькій школі Олекси Новаківського, потім — у Школі емоційного живопису ім. Володимира Патика. І те­пер результати своєї праці й неймовірного ба­жання малювати презентую на виставках. На мою дум­ку, малювати може навчити­ся кожен, треба тільки цього дуже захотіти! Я починала з копій, щоб навчитися трима­ти пензлик у руках. А ще лю­блю подорожувати, і завжди відвідую всесвітньо відомі музеї. Змінилося моє сприй­няття оцінки творів мисте­цтва. Тепер підходжу і див­люся, як художник поєднує світло й тінь, як домагається певного ефекту, як викорис­товує кольорову гаму… Ма­лювання мене змінило. Мати таке захоплення особливо цінно у наш, непростий воєнний час, коли багато українців відчувають моральне спустошення чи навіть заціпеніння, залежно від новин з фронту. Для себе відчула, що творчість рятує мій внутрішній світ, дарує заспокоєння та життєву силу. На сьогодні обрала для себе таке кредо: жити, творити, любити і волонтерити, допомагати нашим захисникам…».

Зізнаюся, була щиро подивована — на відкриття прийшло стільки люду, скільки за останній час не бачила на виставках деяких професійних художників. Гості заходу відзначали щирість і життєствердну атмосферу виставки. Відвідувачі зупинялися біля полотен, уважно розглядали деталі та фотографували роботи. На відкритті також звучали теплі слова підтримки на адресу художниці від друзів і поціновувачів її творчості.

Оксана Тарнавська — щаслива жінка, бо окрім друзів і родини, дітей та онуків, рідних сестер (Лесі і Наталі), на свято відкриття прийшла найрідніша людина — Мама. Я бачила, як світилися очі пані Роми і як гордо вона тримала голову. Бо це її Сяня (так ніжно називають рідні Оксану) створила стільки прекрасних робіт.

— Я — горда за свою доньку, — сказала журналістці «ВЗ» Рома Миколаївна. — Сяня — творча і дуже працьовита. Я бачила її картини і вдома, і на попередній виставці. Для мене вони — найгарніші. Бачу, що її роботи подобаються людям. Сяня — наполеглива. Якщо щось собі запланує, мусить то зробити.

Мама Оксани Тарнавської - пані Рома
Мама Оксани Тарнавської - пані Рома

— Чи ви сподівалися, що колись прийдете на персональну виставку до своєї доньки?

— Навіть у мріях не уявляла такого. Знаєте, Оксана колись займалася музикою, дев’ять з половиною років вчилася грі на фортепіано і готувалася до вступу у консерваторію. І у школі дуже добре вчилася. Переживала, щоб домашнє завдання було зроблено якнайкраще. Не раз просила мене, щоб збудити її о 6-й, бо не встигла звечора щось вивчити.

— А коли почала малювати?

— Сяня любила вишивати картини. Робила це доти, поки не зустріла художницю Оксану Риботицьку, яка і порадила не лише вишивати, а й малювати. І запросила Сяню до своєї школи. «Якщо ви так гарно вишиваєте картини, то і малювати зможете», — казала тоді пані Риботицька. Сяня захопилася настільки малюванням, що тепер не може жодного дня прожити без створення своїх картин.

Виставка «Живопис, народжений світлом» стала прикладом того, що мистецтво не має обмежень і може народжуватися там, де є натхнення, любов до життя та бажання ділитися красою з іншими. Експозиція триватиме у Львівському палаці мистецтв протягом найближчих тижнів, тож усі охочі матимуть нагоду відкрити для себе світло живопису Оксани Тарнавської.