BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Справжня пісня не старіє

Неймовірний концерт, де сцена й глядацька зала Львівського центру Довженка дихали і співали в унісон, «втяли» «Ватра-80-х» та заслужений артист України Ігор Богдан

Фото автора та Андрія Кубʼяка
Фото автора та Андрія Кубʼяка

Львівський центр Довженка ввечері 29 січняперетворився на простір щирої ностальгії, радості й спільного співу. Концерт «Ігор Богдан. Ватра-80-х. Ніби вчора…» за участі заслуженого артиста України Ігоря Богдана став справжнім святом пісні й коляди, де сцена й глядацька зала дихали в унісон.

Ще до початку концерту в повітрі відчувалося особливе передчуття — ніби на зустріч прийшли давні друзі. І ці відчуття не обманули: щойно пролунали перші знайомі акорди, зал вибухнув оплесками. Пісні легендарної «Ватри» 80-х років звучали так, ніби не знали часу — щиро, мелодійно, і, як кажуть, по-львівськи тепло. Та що казати — коли на сцені Мар’ян Шуневич з Мартою Лозинською та ще Іван Огар, які, звісно, за ці 40 з гаком літ трохи змінилися зовні, але не змінилася і не розтанула, як роса на сонці, їхня безмежна любов до сильної та невмирущої української пісні. Змінилися і ми — люди, які полюбили ці пісні з перших акордів Білозірівської «Ватри», а вже наші діти виросли на цих неймовірних шедеврах — «Зелене жито», «Пшеничне перевесло», «Не сип, мила, скла…». Скільки ж то літ минуло, а ми й досі до щему у серці вслухаємося у кожен акорд і у кожне слово цих пісень. А коли «ватрівчани» заспівали свою «візитівку» — «Мамину світлицю», повірте, у глядацькій залі плакала не одна мама…

Заслужений артист України Ігор Богдан вийшов на сцену під тривалі овації. Його голос — впізнаваний, глибокий, сповнений внутрішньої сили — одразу встановив емоційний контакт із публікою. Це був не просто концерт, а відверта розмова через пісню: про любов, пам’ять, Різдво, дім і те світле, що тримає людей разом навіть у непрості часи.

Зал реагував надзвичайно живо — співали разом, усміхалися, аплодували стоячи. Зізнаюся, у мене аж долоні були червоні через гучні оплески. А співали ми всі так дружно з Ігорем Богданом, що, мабуть, чув увесь Сихів.

Особливо зворушливо звучали коляди: у ці миті Центр Довженка ставав великою родинною світлицею. У голосах глядачів відчувалася не лише радість, а й вдячність — за можливість бути разом, за музику, яка об'єднує покоління.

На концерт прийшов і відомий український поет-пісняр Богдан Стельмах, чиї пісні виконує «Ватра» та Ігор Богдан. Співак під час концерту"повернувся" згадкою у той час, коли ще був дуже молодим і мріяв про сцену, але імені Ігор Богдан тоді ніхто не знав. Це був 1980-й. Слова пісні, яка за роки стала легендою, написав Богдан Стельмах, музику — Ігор Білозір.

Ольга Гошовська та Богдан Стельмах
Ольга Гошовська та Богдан Стельмах

«Пане Богдане, я вам безмежно вдячний, — сказав співак. — Бо саме пісня „Не сип, мила, скла“, яку я тоді заспівав з „Ватрою“, принесла мені популярність». Артист підійшов до пана Богдана і потис йому руку.

Море квітів, подарунків, цукерок у той вечір вдячні глядачі несли артистам на сцену. Ігор Богдан розповів, що у залі є хлопці - наші захисники, до ніг яких ми вклоняємося. Зараз вони проходять реабілітацію у різних реабілітаційних центрах. За місяць, який артист провів у Львові, дав багато концертів у таких закладах (про це — у наступному інтерв'ю з Ігорем Богданом. — Г.Я.).

Для підтримки українських захисників було проведено благодійний аукціон, під час якого було зібрано певну суму коштів, що піде на потреби волонтерів із Запоріжжя. До прикладу, горнятко з фотографією кумира слухачів Ігоря Богдана продали за 2500 грн, а книжку Богдана Стельмаха — за 15 000 гривень, за футболку з фотографією Ігоря Богдана «виторгували» тисячу, а за прапор з автографом усіх «ватрівчан» та Ігоря Богдана виручили 5500 гривень.

Дружина Ігоря Білозіра Ольга Гошовська прийшла з чудовим подарунком — написала цілу поему-присвяту Ігореві Богдану.

Привітати артистів «Ватри» й пана Ігоряприйшли маленькі дітки у національних строях — вокальний ансамбль «Ягілочка».

Концерт «Ватри» та Ігоря Богдана тривав добрих три години. І це — без антракту! А публіка все кричала: «на біс!», «на біс!»…

Концерт «Ватри-80-х» довів: справжня пісня не старіє. Вона живе в серцях, повертає теплі спогади й водночас дає надію. А харизма й щирість Ігоря Богдана лише підсилили це відчуття свята — світлого, душевного, наповненого любов’ю до української пісні та традиції коляди. Того вечора зі сцени йшло не просто світло софітів — йшло тепло, яке глядачі понесли з собою далі, у зимовий Львів.

А тим часом…

Ігор Богдан запросив присутніх на його ювілейний концерт, присвячений 50-річчю творчої діяльності, який відбудеться у Львівській опері у травні цього року. До Львова з артистом приїде дружина Катруся і дві донечки.