У Львові відкрили експозицію історичних світлин «Балтійський шлях»
В Українському Католицькому Університеті відкрили ретроспективну виставку історичних світлин «Балтійський шлях» про мирну акцію протесту 1989 року, що стала символом прагнення народів Латвії, Литви та Естонії до свободи. З цієї експозиції стартувало кількаденне грандіозне святкування Днів Латвії у Львові, що присвячені Дню Незалежності Латвійської Республіки і двадцятиріччю діяльності Почесного консульства Латвійської Республіки у Львові
Виставку «Балтійський шлях» відкрив Надзвичайний і Повноважний Посол Латвії в Україні Андрейс Пілдеговічс. Прийшли також дипломати, почесні консули та представники львівської обласної та міської влади.
Як розповів для «ВЗ» Почесний консул Латвійської Республіки у Львові Володимир Гарцула (очолює консульство з початку його створення — 20 років), фотопроєкт «Балтійський шлях» організовано спільно із Національним історичним музеєм Латвії та має на меті показати, як мирна акція призвела до незалежності.
Фотопроєкт організовано за участі Посольства Латвійської Республіки в Україні та Українського Фотографічного Товариства. Три десятки унікальних світлин повертають нас в доленосні події 1989 року, коли мільйони людей у Латвії, Литві та Естонії створили живий ланцюг протяжністю 675 кілометрів. Цей ланцюг став символом мирного спротиву радянській окупації. Литва вийшла зі складу радянського союзу, а згодом довгоочікувану незалежність отримали Латвія та Естонія.
«Також був там, як маленька частина великого ланцюга»
«Для мене велика честь бути у Львові, у стінах УКУ — місці, що формує душу української культури, — сказав під час відкриття виставки „Балтійський шлях“ Андрейс Пілдеговічс. — 36 років тому народи балтійських країн створили живий ланцюг. Ми стояли разом беззбройні, але єдині, та заявили світу, що про нашу свободу не можна мовчати. Балтійські країни вимагали свободи від радянського гніту. Памʼятаю той день, бо також був там, як маленька частина великого ланцюга. Мої родичі теж були там, щоб показати світові: те, що було зроблено 1939 року, було незаконним та неприйнятним для нас. Наша боротьба зустрілася із залякуванням, але ми не відступили. Сьогодні Україна теж пише власний розділ в історії свободи. Ваша боротьба ведеться хоробрістю солдатів на передовій, стійкістю мирних жителів та рішучістю нації, яка відмовляється бути зламаною. Ви теж протистоїте імперії, яка прагне стерти вашу ідентичність, вашу мову. Зараз світ спостерігає. Ваша боротьба — це боротьба за принципи, що лежать в основі безпеки та демократії всієї Європи. Латвія знає, що означає боротися за свободу. Памʼятаємо темряву окупації».
Дискусія серед ком’юніті людей, які творять історію
Після відкриття експозиції, святкування Днів Латвії у Львові перейшло у формат панельної дискусії «Солідарність і співпраця Латвії, Литви, Естонії та України, як передумова свободи та незалежності наших народів» за участю посла. Її модератор — радник ректора УКУ, президент Інституту релігії та суспільства УКУ Мирослав Маринович.
Про співпрацю Латвії, Литви, Естонії та України у незалежності народів спілкувалися журналіст, письменник, волонтер, кавалер найвищої нагороди Латвії «Орден трьох зірок» Арніс Сабловскіс та архієпископ Латвійської Євангелично-Лютеранської Церкви Всесвітньої Карліс Жолс.
З перших днів широкомасштабного вторгненя рф латвієць Арніс активно підтримує Україну. Зокрема, взимку 2022 року відвідував Бучу та Ірпінь, згодом за своїми світлинами зробив виставку про російську жорстокість. Виставка експонувалася в Латвії, Швейцарії, Сполучених Штатах Америки, Люксембурзі та в інших країнах. За останні чотири роки Арніс привіз в Україну багато мистецьких виставкових проєктів та концертних програм, показав світу українську військову фотографію. Як журналіст Арніс постійно висвітлює російсько-українську війну і звертається до світових лідерів із закликом про допомогу Україні.