Туристична Галичина — це не тільки Львів

Цю просту істину для себе упродовж цьогорічного вересня відкрили 1 млн. 194 тис. подорожніх, які, як недавно поінформував на брифінгу у Львівській обласній військовій адміністрації директор департаменту спорту, молоді та туризму ЛОВА Роман Хім'як, побували в місті Лева, з користю для себе у столиці Галичини свій вільний час провели. Від реалій війни відпочили, набралися позитивної енергії, яка сьогодні так необхідна всім нам. Особливо тим, хто у сусідніх із зоною бойових дій областях проживає.

Східниця та Трускавець — також у «ціні»

Але Галичина — це не тільки Львів. На Львівщині вистачає й інших міст та туристичних локацій, які, викликаючи щораз більший інтерес, притягають увагу подорожніх не тільки з України, а й з інших країн. Крім Львова, до трійки лідерів на Львівщині, де найбільше надійшло коштів від туристичного збору, увійшли розташовані на території Дрогобицького району Східницька та Трускавецька об'єднані територіальні громади, в яких упродовж вересня від туристичного збору відповідно надійшло 238 тис. 486 грн та 204 тис. 346 грн. Здавалося, що тут, якщо подивитись на речі спрощено, все зрозуміло. На бальнеологічні курорти люди їздять для того, щоб оздоровитись. «Нафтуся» разом із іншими доступними для приїжджого люду мінеральними водами дуже помічні, ефективні у лікуванні. Не лише від сечокам’яної та інших хвороб рятують, а й величезний профілактичний ефект дають. Але два курорти привертають увагу не лише своїми лікувально-профілактичними можливостями, а й багатьма іншими факторами, яких не було раніше. І в Трускавці, і в Східниці можна добре відпочити, скориставшись з туристичних можливостей курортів. Для цього відповідну інфраструктуру створено. Нехай не все ще до пуття доведено, але й того, що вже є і чим можна користуватись, достатньо для того, щоб у вільний від прийому лікувальних вод та оздоровчих процедур час, активно відпочити.

Притягальна сила готелю «365»

Як це робиться, на що попит існує, чим увагу українців привернути можна у Трускавці чи не найкраще демонструє готель «З65». У цьому відпочинковому закладі, до якого ледве не щодня цілими «натовпами» прямують пасажири з двох поїздів, які до міста «Нафтусі» прибувають із Києва та Дніпра, за помірними цінами продуманий сервіс пропонують. Крім того, що людей у гарних, затишних номерах розташовують та добре годують, їм цікаві туристичні мандрівки пропонують. Організація дозвілля готельна адміністрація повністю на себе бере. Все робиться, як тепер кажуть, під «ключ». Туристичні автобуси з гідами буквально під поріг готелю приїжджають. Зранку на маршрути виїжджають, а увечері постояльців назад доставляють. Тому й не дивно, що найбільше людей сюди на вихідні приїжджає. Як правило, цілими сім'ями це роблять. Трускавець став для них місцем, де, як це не банально звучить, добре спиться. Нерви свої заспокоюють, від інтенсивних обстрілів відпочивають. Виявляється, це справжнє щастя, яке ми так не цінуємо, коли воно у нас є. І на це війна відкриває очі, змушує по-новому подивитись на те, що донедавна сприймалось, як щось звичне та буденне.

І в час війни позитивні емоції потрібні

У військовий час Трускавець та Східниця, як показує життя, стали дуже популярними. Хоч і війна йде, але курортна атмосфера свій позитивний влив справляє. Її енергія дається взнаки. Курортна атмосфера біль притупляє. Нехай не назавжди болючі спогади зникають, але усвідомлення страхітливого сьогоднішнього часу вже не тисне на мозок та серце так, як це буває там, де безперервно сирени — сповіщення повітряних атак лунають. І це, звісно, належним чином оцінюється. Немало, наприклад, переселенців, отримавши притулок у Трускавці, шукають можливостей для того, щоб назавжди тут залишитись. Дрогобич і Борислав — також у «ціні», розглядаються як альтернативні варіанти для постійного проживання. Зрозуміло чому. Дислоковані у безпосередній близькості від Трускавця та Східниці обидва міста також привертають увагу подорожніх, планомірно збільшують надходження від туристичного збору. П’ять з десяти найбільш відвідуваних подорожніми упродовж вересня цього року туристичних локацій Львівщини, як стверджує Роман Хім'як, у Дрогобицькому районі базуються. Про збудовану ще в ХI столітті Дрогобицьку солеварню, музей «Дрогобиччина», Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», аптеку-музей винахідника гасової лампи Йогана Зега в Бориславі та Дрогобицьку ратушу йдеться. У самому ж місті Котермака за показником відвідуваності у 2025 році встановлено рекорд. З 1 січня ц.р. по 21 вересня ц.р. послугами Туристично-інформаційного центру в місті, як інформує пресслужба Дрогобицької міськради, скористалися 18 тис. 609 осіб, що є найвищим показником за всю історію роботи Туристично-інформаційного центру. Не потрібно забувати, що крім відзначених на брифінгу у ЛОДА найбільш популярних туристичних локацій, у Дрогобичі є ще й під охороною ЮНЕСКО Церква святого Юра та Хоральна синагога. І ще одне. Як про традиційний фестиваль Бруно Шульца не згадати. До малої батьківщини письменника сотні гостей приїжджають, щоб участь у фестивальних акціях взяти. І це також додає шарму, про мультикультурний спадок міста нагадує.

Якщо статистиці ЛОДА вірити

Що ще потрібно знати? Насправді, якщо вірити статистиці Львівської обласної військової адміністрації, у Дрогобичі туристів за дев’ять місяців ц.р. побувало значно більше, ніж офіційно сказано. Лише упродовж січня-серпня музей «Дрогобиччина» відвідали 39 тис. 392 особи. Гарний показник туристичної відвідуваності солеварня має. Упродовж першого півріччя — понад 9 тис. 400 осіб. Цифри говорять самі за себе. Дрогобиччина — другий після Львова туристський центр області.