BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Польські реставратори відновлюють вівтар та фрески Гарнізонного храму

У гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла (отців Єзуїтів) польські та українські реставратори відновлюють головний вівтар храму XVIII століття та історичні розписи у святилищі. Реставраційні роботи фінансує Міністерство культури Польщі за сприянням інституту «Полоніка»

Фото отця Тараса Михальчука
Фото отця Тараса Михальчука

Це не вперше, коли польські фахівці допомагають відновити цінні історичні елементи головного гарнізонного храму міста Лева.

Як розповів у коментарі для «ВЗ» настоятель гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, отець Тарас Михальчук, вівтар розібрали на елементи, деревʼяні частини пронумерували. Втрачені деталі вівтаря готують до покриття позолотою. Вівтар відновлений менш, ніж наполовину. А ось роботи із реставрації фресок виходять на фінішну пряму.

«Роботи з відновленням вівтаря планують завершити наприкінці 2026 року, хоча ми вже й так відстаємо від графіку аж на два роки, — наголошує Тарас Михальчук. — Війна внесла свої корективи… Ці роботи ми запланували ще до повномасштабного вторгнення. За усе платять польські партнери, храм лише орендує риштування. У воєнний час не маємо грошей на реставраційні роботи».

Запитую про виклики під час реставраційних робіт. Отець Тарас Михальчук каже, що головний виклик — моральне виснаження реставраторів. Чимало польських фахівців, які працюють у храмі і щодня бачать по кілька похоронів військових, просять перевести їх на інші обʼєкти у Львові, аби там спокійно працювати.

«Зараз реставрація в храмі - це рятівні роботи, бо за кілька років можемо втратити цінні елементи, — відзначає мій співрозмовник. — Реставраційні роботи постійно супроводжуються відкриттями.
Під час зняття перемалювань виконаних „по формі“ в 30-х роках ХХ століття, на бічних стінах святилища в полях медальйонів стало зрозуміло, що сюжети намальвані поверх авторського фрескового живопису. Під час реставрації фресок в 1879 року на відміну від всіх пізньочасових преремалювань, в храмі відрізнялись зміною композиції та високим рівнем виконання. Саме ці особливості стали підставою для важливого рішення — зберегти обидва шари живопису».

— Що вдалося зберегти під час складних робіт?

—  Реставратори провели ґрунтовні дослідження і після кількох тижнів кропіткої роботи вдалося відкрити медальйони авторства Себастіана Екштайна XVIII століття в техніці мокрої фрески.

Також зберегли живопис, виконаний у 1879 році та перенесли його на нову основу. Ці твори після завершення реставрації будуть експонуватись у святилищі храму.