«Буча» висвітлює не лише зло, з яким ми зіткнулися, а й світло, яким стала Україна

Це кіно про мужність і людяність. В основі драматичного фільму «Буча», прем'єра якого стартувала 7 листопада, — реальна історія волонтера, громадянина Казахстану Костянтина Гудаускаса (світова прем'єра фільму відбулася на Варшавському кінофестивалі, де «Буча» посіла друге місце за глядацькими симпатіями).

Костянтин Гудаускас з 2021-го живе в Україні. Саме казахстанський паспорт допомагав йому долати російські блокпости та евакуювати людей. Під час російської окупації Київщини навесні 2022 року він врятував понад 200 мирних жителів, зокрема родину українського композитора Ігоря Поклада. Головну роль у фільмі виконав відомий польський актор театру і кіно Цезарій Лукашевич.

«Буча» — це не просто художній фільм. Це погляд на війну через людські долі, де на перший план виходить боротьба не тільки за виживання, а й за збереження людяності. Знімальна група на чолі з режисером Станіслав Тіуновим та прекрасний акторський склад дбайливо передали болючі теми війни, акцентували на всіх емоціях, з якими стикаються українці в умовах, коли кожен день — це виклик. Під час зйомок працювали психологи, щоб забезпечити спокійну роботу з важким матеріалом.

7 листопада на представлення прем'єри художнього повнометражного драматичного фільму «Буча» до Львова приїхали режисер картини Станіслав Тіунов та актор В’ячеслав Довженко.

— «Буча» — глибоке дослідження мужності та єднання українців у часи війни. Метою стрічки є, зокрема, підкреслення сили любові, стійкості та небайдужості, нагадування про важливість єднання у подоланні колективної травми, — сказав на зустрічі Станіслав Тіунов. — Україна у своїй стійкості, мужності та єдності стала прикладом для всього світу. «Буча» висвітлює не лише зло, з яким ми зіткнулися, а й світло, яким стала Україна. Збереження цього світла для майбутніх поколінь — надважливе завдання сьогодення.

Такі стрічки як «Буча» не просто документують події, вони допомагають суспільству усвідомити важливість збереження пам’яті та правди. Цей фільм є нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи українці не втрачали сили духу і здатність допомагати один одному. Подібні фільми стають частиною національної історії та інструментом боротьби за правду.

До речі, картину було знято без залучення державного фінансування, лише на пожертви та приватні кошти небайдужих людей з України, Польщі, Канади та США.

— Такі фільми, як «Буча», потрібно знімати, — сказав на прем'єрі у Львові виконавець ролі полковника фсб росії Ніколая В’ячеслав Довженко. — Знімати і показувати для того, щоб ніколи не забувати про цю страшну трагедію, що досі триває в Україні. Дай Боже, щоб ця трагедія скінчилася якомога швидше…

— Як ви погодилися на таку роль — полковника агресорської армії?

— Відповідь дуже проста. Коли зі Стасом (режисером) вперше зустрілися, у нас була доволі емоційна розмова. Коли акторові доручають роль ворога — він має виконувати певну місію. Ми придумали дуже просту формулу — такий нонсенс, як фашизм, рашизм, імперіалізм — це бацила, що сидить у голові істоти, яка вона думає, що вона — людина, то така людина перестає бути людиною. І коли ці істоти повернуться додому, вони нестимуть загрозу своїм рідним, бо вони перетворюються в істот, що страшніші від тварин. Уявляєте: ця вся навала повернеться додому? Їм, ось цим «молчалівим кацапам», які сидять мовчки, їм потім з ось цим жити. Це хвороба, яку треба лікувати, але це хвороба, яка руйнівна. Ось такий меседж ми спробували закласти, і дуже сподіваємося, що він дійде до кожного. І це потрібно не для нас, бо ми вже давно все зрозуміли. А європейський глядач ще не до кінця розуміє, що таке рашизм. Тому про злочини росіян треба розповідати і кричати на увесь світ…