Альбоми Марії Бурмаки «Марія» та Квітки Цісик «Пісні з України» вийшли одночасно і записувалися на одній студії в США

У Львівському муніципальному центрі культури кілька місяців експонується виставка «Низові ініціативи» проєкту «Музика вільних», присвячена українським музикантам кінця 80 — початку 90-х років минулого століття. Про буремні події тих часів розповідає безпосередня їх учасниця — культова українська співачка Марія Бурмака.

На виставці представлені архівні фотографії, афіші, друковані музичні видання, аудіо альбоми і диски співаків, які стояли біля витоків сучасної пісенної культури незалежної України.

«Коли я вперше відвідала цю виставку, то зрозуміла, що була учасницею багатьох цих подій, — каже Марія Бурмака. — Я народилася у Харкові. В 1988 році, коли все починалося, я була студенткою Харківського університету. Почала писати пісні і співати українською мовою, батько вчив мене співати українські думи. Пригадую, як поїхала до Києва на фестиваль студентських театрів у 1988 році. Заспівала думу українською мовою. Після мого виступу до мене підійшла група студентів Київського університету (це було товариство „Громада“), серед яких були Костянтин Ярофеєв, Володимир Чемерис і Дмитро Корчинський. Вони водили мене гуртожитками і сказали, що я маю писати пісні. Ці студенти захопили мене українськими ідеями, вільнодумними ідеями. Я повернулася в Харків і написала свою першу пісню на вірш Богдана Лепкого „Вороне чорний“. У першому моєму альбомі було 44 пісні і його тривалість була 52 хвилини. Я не була неформалкою — не мала „ірокеза“ — не була панком. Але бути українським культрегером в Харкові у ті часи, вже був виклик. Мого тата свого часу не прийняли до аспірантури, через те, що в нього „націоналістичні вуса“. Вже не кажу про українську мову і вишиванку. Згодом з’явився такий напрямок в музиці, як „вусатий фанк“ — це була мода».

Марія Бурмака розповіла про участь у першому фестивалі «Червона Рута» 1989 року в Чернівцях, про «Вивих» у Львові в 1989—1990-му роках, про наступні фестивалі української пісні. Дуже теплі спогади пов’язують співачку зі Львовом і його мешканцями. «Вивих» відбувався саме в місті Лева. Розповідала Марія про те, як пробивалася українська музика крізь російську попсу і товщу заборон.

Через кілька років після перемоги в «Червоній Руті» Марію Бурмаку запросили на гастролі до Сполучених Штатів Америки, також запропонували записати альбом на тій же студії, де писала свої пісні Квітка Цісик. Це був 1992 рік і Квітка Цісик ще була жива. Марія Бурмака навіть говорила з нею телефоном. Альбоми двох співачок «Марія» і «Пісні з України» вийшли в США одночасно.

Коли Марії говорять, що пам’ятають її ще з часів «Території А», співачка відповідає, що вона ніколи не була учасницею цього популярного колись хіт-параду. Каже, що в неї була трохи інша музика, ніж та, яку «крутили» в хіт-парадах.

Серед тих, хто прийшов на авторську екскурсію Марії Бурмаки того вечора, були як молоді люди, так і представники старшого покоління зі своїми онуками. І всім було однаково цікаво слухати розповідь співачки, яка теж стояла біля витоків сучасної української музики.