Три десятиліття не розлучається з малиною

А вже понад 30 останніх років чоловік не розлучається з ремонтантною малиною. Захо­пився нею, коли ранньої осені побачив у Поль­щі на прилавках чудові ягоди.

«Це мені заімпонувало, сподобалося. Тож відразу придбав два десятки саджанців і, приїхавши додо­му, посадив біля своєї хати», — пригадує ентузіаст.

На той час він був першим у Львівській області, хто зайнявся згаданою культурою й отримав чудо­ві результати. Побачивши такі великі плоди, деякі люди вважали їх штучними, інші не могли повірити, що то вирощено в Україні.

Пан Зіновій не зупинявся на досягнутому. На­ступного року вже мав цілу плантацію ягідників сор­ту Поляна, який досі добре врожаїть.

Свою продукцію господар постачав у провідні ресторани Львова. До речі, він першим узявся фа­сувати малину у півлітрову пластмасову тару.

Невдовзі колекція Шалая поповнилася жовтими ягодами Золота роса. Цей сорт теж привезений із Польщі. Плоди гарні, смачні і досить солодкі. Єди­ний недолік — не надто транспортабельні.

Після цього садівник перепробував десятки різ­новидів. Зокрема, з Англії привіз саджанці Хімбо Топ, що дарують смачну продукцію. Щоправда, но­винку важко доглядати, адже кущі трохи колючі.

Є в Зіновія Михайловича на­віть сорт Маравілла, котрий ан­глійці запатентували для своєї королеви.

Останнє надбання ґазди — малина Мапема. Рослини виба­гливі та вимагають спеціальних умов. Проте їхні ягоди — великі й ароматні.

Окрім червоної та жовтої, має герой нашої розповіді й чорну малину. Це літній сорт, що вро­жаїть у червні і багатий на йод. Для галицьких теренів такі ягід­ники дуже потрібні, адже значна кількість людей страждає від дефіциту цього елемента.

Водночас «прописалися» на ділянці ініціативного сельча­нина фундук, черешні, вишні, груші, сливи, персики. Звісно, знайшлося тут місце яблуням — як раннім, так і пізнім різно­видам. Також пишається дбай­ливий чоловік кизилом, якого має аж п’ять сортів: Миколка, Світлячок, Елегант, Федір, Екзо­тичний.

Варто згадати й смородину, що не вражається хворобами. Її ягоди з сухим відривом, тож добре транспортуються. Поряд ростуть порічки різних кольорів — червона, біла. Є навіть темно-ви­шнева. Це напрацювання наших селекціонерів, тож не випадково сорт носить назву Львівський.