Передплата 2024 «Добрий господар»

Сільський умілець плаває на човні з... очерету 

Микола Рудь здійснив юнацьку мрію. Міг би добратися на своєму витворі аж до Чорного моря

Галицькі селяни, які живуть на берегах Дністра, були неабияк здивовані, коли кілька днів тому по їхній річці, наче привид, пропливав напівміфічний човен із… очерету. Веслував ним — 47-річний Микола Рудь, за фахом — кухар, пилорамник, житель села Новосілок, що розташоване неподалік траси Київ-Чоп. У цьому селі, яке знамените своїм цілющим джерелом, інший ентузіаст, Мирон Гуменецький, змайстрував з дерева козацьку чайку «Спас». Микола нарізав для неї дошки і бруси. А тепер настав час йому самому радувати краян…

— Люблю подорожі, змалечку зачитувався книгами про мандрівників, піратів, — розповідає пан Микола кореспондентові «Високого Замку». — Весь час думав про те, як здійснити свою юнацьку мрію — власноруч збудувати човна, схожого на ті, якими плавали античні мореплавці. І ось нарешті ця мрія здійснилася. Мій човен нагадує ті, якими користувалися перуанці на озері Тітікака…

Біля Новосілок росте багато очерету. Ним наш співрозмовник вкривав дах одного з будиночків на місцевій базі відпочинку. Вирішив використати його і як робочий матеріал для свого проєкту — за зиму заготовив 150 кг «річкової соломи», припас кілометр поліпропіленового шнурка. Перед будівництвом шукав підказок в Інтернеті, але там були лише загальні речі. Конструкцію човна спланував сам. Сам же взявся і за його виготовлення. Щовечора присвячував своїй затії 2−3 години — і за місяць у власній майстерні зробив 150-кілограмового човна. Назвав його «Тірас» — так у давнину іменували Дністер.

Випробувальний сплав Микола Рудь почав у мальовничому селі Усті, де живуть його родичі. Разом з іншим краєзнавцем Богданом Місюком пропливли на «Тірасі» до Розвадова, а звідти, уже сам — до села Підлісок (між Ходоровом і Жидачевом), де річка Стрий впадає у Дністер.

— На воді мій очеретяний човен почувається впевнено, — каже Микола. — Він стійкий, не протікає, не перевертається, не тоне. Під час подорожі навіть не просів. Очерет має у своєму стеблі повітряні подушки, це і допомагає човну триматися на воді. Біля села Березини, де пропливав, є великі пороги, там стрімка течія, але мій «Тірас» легко подолав цей відрізок.

Герой нашої розповіді впевнений, що на своєму витворі зі 100 кілограмами корисного вантажу міг би без проблем добратися до Чорного моря. А на перших порах спробує якось проплисти до Заліщиків на Тернопільщині.

— У мене немає «спонсора», роблю все на голому ентузіазмі, — ділиться своїми думками Микола. — Не всі це розуміють. А я отримую задоволення від того, що щось створив власними руками — і воно «працює»…

Свого очеретяного човна ентузіаст із Новосілки планує оснастити ще й вітрилом із того ж таки очерету. Можливо, саме на таких «чайках» плавали наші винахідливі предки тисячу років тому…

Схожі новини