Покашлюєте і хочете «про всяк випадок» зробити КТ легень?
Розповімо, чому робити цього категорично не можна
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/431163/shutterstock641920864-1440x875.jpg)
Що таке рентгенівські промені та яку функцію вони виконують
Як пояснюють експерти RadiologyInfo. org, рентгенівські промені — це форма енергії, схожа на оптичні та радіохвилі. На відміну від світлових, рентгенівські хвилі мають достатньо енергії, щоб проходити крізь тіло — кістки, тканини та органи, що дозволяє рентгенологу створювати їх зображення. Рентгенологічні обстеження дають цінну інформацію про здоров’я пацієнта і допомагають лікарю поставити точний діагноз. Іноді рентгенівське випромінювання допомагає визначити, яким чином безпечно розмістити в організмі трубки чи інші пристрої або як лікувати те чи інше захворювання.
Вимірювання дози радіації
Коли рентгенівське випромінювання проходить крізь тіло, частина його поглинається, а та, яка не поглинається, бере участь у створенні зображення. Кількість випромінювання, яка поглинається організмом, визначає дозу опромінення пацієнта. При цьому випромінювання, яке проходить крізь тіло, до уваги не береться. Науковою одиницею вимірювання дози опромінення всього тіла, яка називається «ефективною дозою», є мілізіверт (мЗв). Іншими одиницями вимірювання дози опромінення є рад, рем, рентген, зіверт і грей.
Лікарі, коли говорять про ризики опромінення всього організму, послуговуються терміном «ефективна доза». Під ризиками слід розуміти можливі побічні ефекти, як-от розвиток у людини онкозахворювання протягом життя.
В ефективній дозі враховується, наскільки чутливими до опромінення є різні тканини. Якщо людині проводять рентгенологічне обстеження, яке передбачає опромінення тканин чи органів, які є більш чутливими до опромінення, ефективна доза у такому разі буде вищою. Ефективна доза дозволяє лікарю оцінити ризики і порівняти їх зі звичними, повсякденними джерелами опромінення.
За останніми підрахунками, середньостатистична людина отримує ефективну дозу приблизно у 3 мЗв на рік від фонового випромінювання, яке включає радіацію, що надходить із космосу. Ці природні «фонові дози» залежать від місця проживання особи. Люди, які живуть у високогірних регіонах, отримують приблизно на 1,5 мЗв на рік більше, ніж ті, які живуть на висоті рівня моря.
Найбільшим джерелом фонового випромінювання є газ радон, який проникає у наші домівки у дозі близько 2 мЗв на рік. Як у випадку з іншими джерелами фонового випромінювання, величина впливу радону залежить від місця проживання людини. Простіше кажучи, кількість опромінення, яку отримує доросла людина від одного рентгенівського дослідження грудної клітки (0,1 мЗв), еквівалентна приблизно 10-денному природному фоновому опроміненню, якому ми всі піддаємося у нашому повсякденному житті.
Ефективна доза радіації у дорослих
Наведемо кілька приблизних порівнянь фонового опромінення та ефективної дози опромінення у дорослих під час проведення різних радіологічних процедур.
Ділянка черевної порожнини | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією за: |
---|---|---|---|
Комп’ютерна томографія (КТ) черевної порожнини і таза | 10 м3в | 3 роки | |
Повторна КТ черевної порожнини і таза, з введенням контрастної речовини або без неї | 20 м3в | 7 років | |
КТ-колонографія (обстеження кишечнику) | 6 м3в | 2 роки | |
Внутрішньовенна пієлографія (візуалізація твердих пухлин нирок) | 3 м3в | 1 рік | |
Клізма барію (рентген нижнього відділу шлунково-кишкового тракту) | 8 м3в | 3 роки | |
Дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за допомогою контрастної речовини (барію) | 6 м3в | 2 роки | |
Кістки | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
Рентген хребта | 1,5 м3в | 6 місяців | |
Рентген кінцівки (кисті, стопи тощо) | 0,001 м3в | 3 години | |
Центральна нервова система | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
КТ голови | 2 м3в | 8 місяців | |
Повторна КТ голови з введенням контрастної речовини або без неї | 4 м3в | 16 місяців | |
КТ хребта | 6 м3в | 2 роки | |
Грудна клітка | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
КТ грудної клітки | 7 м3в | 2 роки | |
КТ-скринінг раку легень | 1,5 м3в | 6 місяців | |
Рентген грудної клітки | 0,1 м3в | 10 днів | |
Зуб | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
Рентген зуба | 0,005 м3в | 1 день | |
Серце | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
КТ судин/ Ангіографія | 12 м3в | 4 роки | |
КТ коронарного кальцію | 3 м3в | 1 рік | |
Діагностика захворювань у чоловіків | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
Денситометрія кістки (DEXA) | 0,001 м3в | 3 години | |
Ядерна медицина | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
Позитронно-емісійна томографія — комп’ютерна томографія (ПЕТ/КТ) | 25 м3в | 8 років | |
Діагностика захворювань у жінок | Процедура | Приблизна ефективна доза радіації | Порівняння з природною фоновою радіацією: |
Денситометрія кісти (DEXA) | 0,001 м3в | 3 години | |
Мамографія | 0,4 м3в | 7 тижнів |
Ефективні дози, наведені у таблиці, стосуються дорослих людей середньої статури. Фактична доза може суттєво відрізнятися залежно від габаритів (зросту і ваги) людини, а також від особливостей проведення процедури та ділянки тіла, яка піддається опроміненню.
Увага! Дози опромінення для пацієнтів-дітей можуть суттєво відрізнятися від доз для дорослих. Якщо у вас виникли запитання щодо радіаційних ризиків, проконсультуйтеся із рентгенологом щодо можливої користі та потенційної шкоди запропонованої радіологічної допомоги.
Більшість процедур медичного сканування мають відносно низький ризик виникнення побічних ефектів у близькій чи далекій перспективі. Проте не викликає сумнівів те, що лікарням і діагностичним центрам слід застосовувати принцип ALARA (As Low As Reasonably Achievable — «настільки низький рівень опромінення, наскільки це можливо у розумних межах»). Тобто докладати всіх можливих зусиль для зниження радіаційного ризику.
Важливо пам’ятати, що коли лікар не може точно діагностувати хворобу, пацієнт наражається на серйозний ризик. Тож можна стверджувати, що користь від рентгенографії є більшою, ніж достатньо невисокий ризик, пов’язаний з її використанням.