Славське після карантину – нова туристична мекка

Донедавна безлюдні курорти — нині вже заповнені спраглими до релаксу відпочивальниками. Через закриті для туристів кордони втомлені від самоізоляції українці майнули на місцеві курорти — подалі від обмежень. Особливо популярні Карпати. Це ідеальний варіант для «посткарантинного» релаксу — як активного, так і пасивного. Тут спокійно можна гуляти без задушливої маски і скуштувати шашлик, про який на самоізоляції хіба що мріяли.

У Славському, популярному на Львівщині курорті, не встигли оговта­тись від збитків, як тепер не можуть впоратись з напливом туристів. Оскільки багато готелів і котеджів досі закриті, ті, що працюють — переповнені. Знайти готель з оптимальним співвідношенням ціни і якос­ті непросто. Але можливо.

Деякі помешкання власники ще не встигли привести до ладу: хащі на тери­торії, засмальцьовані альтанки та «фі­ранки» з павутини у номерах. Тому варто ретельно перевіряти варіанти та не «вес­тись» на відверто занижену вартість но­мерів. З позитиву — готелі з хорошими відгуками та високими оцінками на сай­тах з пошуку житла ще не встигли підняти ціни. Однак щоб винайняти номер за по­мірну ціну, потрібно бронювати за декіль­ка тижнів до візиту. Вільними залиша­ються лише номери «люкс», відповідно, й ціна у декілька разів вища. Натомість є достатньо пропозицій у приватних осе­лях. Наприклад, у селі Волосянка є що­найменше тридцять приватних садиб, які здають для туристів. В одній такій ми пе­ребували. Це щойно збудований і обла­штований будинок. Господарі — молоді люди, які збудували хату для себе (дру­гий поверх ще обставляють). Але наразі там не поселилися, бо мають малу дити­ну, тому живуть у батьківському будинку, який розташований зовсім поруч. А нову хату готові здавати туристам. На першо­му поверсі є дві спальні, вітальня, про­стора кухня, туалет і чудовий краєвид на Карпати з вікна. Всюди новесенький ре­монт. За такі умови господарі просять ти­сячу гривень на добу.

Чи не головна розвага у Славському — підйомники. Охочих виїхати на верши­ну чимало, є навіть черга, хоч і невелика. Коштує така розвага 200 гривень з люди­ни. На крісельні витяги без маски не про­пустять. На вершині, як і біля підніжжя гори, на туристів чатують місцеві — про­понують прогулянку на конях (які вільно розгулюють у натовпі) та квадроциклах. Масками та рукавичками туристів не за­безпечують. І не вимагають.

На горі потрохи відроджують стихій­ний ринок їжі. Продають наїдки теж без будь-яких застережень чи вимог, перед­бачених карантином.

Відпочивають у Славському компанії молодих людей, сім’ї з дітьми, люди по­важного віку. На мить можна забути про карантин, бо майже відсутні атрибути, які б на це вказували. Про загрозу коронавірусу нагадує хіба персонал у масках та зазви­чай незаймані антисептики на рецепціях.

Тим часом кількість хворих в області продовжує зростати, і коли пандемія піде на спад, навіть спрогнозувати складно. Варто розуміти, що відпочинок у горах не може бути цілком безпечний, тому ви­рушати — лише на свій страх і ризик. При цьому не забувати дотримуватися всіх карантинних вимог та рекомендацій.