У «Бригідках» можна комфортно сидіти

Телевізор, холодильник, мінікухня з чайником та мультиваркою, санвузол. Так виглядає перша платна камера у Львівському СІЗО. Це далеко не VIP-апартаменти, але таким умовам можуть позаздрити мешканці деяких студентських гуртожитків. Якщо буде багато охочих платити за перебування у кращій камері, то у СІЗО на Городоцькій облаштують ще кілька таких. Це обіцяє міністр юстиції Денис Малюська, який спеціально приїхав до Львова на «новосілля».

Основна мета створення платних камер у СІЗО — не лише поліпшення умов утримання в’язнів, а й боротьба з корупці­єю. Адже зараз поширена прак­тика, коли ув’язнені платять працівникам СІЗО, аби їх пе­ревели у кращі камери. Тепер вони це можуть зробити офі­ційно — достатньо лише подати заявку та оплатити. Заплатити можна навіть онлайн. При цьо­му не має значення, за якою підозрою вони опинились у СІЗО. Поки не має рішення суду, лю­дину не можна вважати винною. У майбутньому у Мін’юсті плану­ють також дозволити замовляти їжу в СІЗО онлайн. Причому не тільки для тих, хто перебуває у платних камерах.

Перебування у платній каме­рі у Львові обійдеться дешевше, ніж у столиці: тисяча гривень за добу (у Лук’янівському СІЗО в Києві — дві тисячі). Однак якщо платити відразу за довший тер­мін, виходить суттєва економія: тиждень — 3,5 тисячі, місяць — чотири тисячі гривень. Але для тих, хто перебуває у СІЗО ро­ками, знижок не буде. А випад­ки, коли людина кілька років пе­ребуває у слідчому ізоляторі, на жаль, непоодинокі.

«Проблема тривалого утри­мання у слідчому ізоляторі має коріння в тому, що надто затяг­нуті судові процеси. З іншого боку, часом ув’язнені самі за­тягують строки перебування у СІЗО, тому що досі діє так зва­ний закон Савченко. До тих, хто потрапив до СІЗО, коли цей за­кон ще діяв, досі застосовують правило „день за два“, — каже Денис Малюська. — Зараз є максимальні строки досудово­го розслідування, але макси­мальних строків для судового розгляду немає. Це одна з ідей, які ми хочемо запропонувати парламенту, — аби встановити строки, максимальні для судо­вого слідства, аби у нас не було історій з десятилітнім перебу­ванням у СІЗО. Слідчі ізолятори апріорі не розраховані на три­вале перебування. Якщо взяти нормативи площі на одну осо­бу — то у СІЗО це 2,5 кв. м, а в установах виконання покарань — 4 метри. Там є доступ до ме­режі Інтернет, дзвінків. У СІЗО це обмежено, бо є ризик впли­ву на свідків тощо. Відповідно, тривале перебування у СІЗО обмежує права людини. У нас уже є програна справа у Євро­пейському суді з прав людини — щодо неналежних умов утри­мання у СІЗО».

Щодо умов у Львівському СІЗО, розташованому у «Бригід­ках», найстарішій діючій в’язниці в Україні, то міністр залишився задоволеним. Утім, визнає: ке­рівництво СІЗО знало про візит, тож мали змогу підготуватись… Навіть якщо роботу над проєк­том будівництва нового СІЗО розпочнуть уже цього року, все одно «Бригідки» прийматимуть затриманих ще кілька років.

Ідея перенесення слідчо­го ізолятора з центру міста не нова. Перший конкурс відбувся ще 2017 року. Інвестор готовий був збудувати СІЗО на 850 місць — в обмін на земельну ділянку у центрі міста. Однак тоді спра­ва не зрушила з місця. Насам­перед через те, що виявилось багато противників будівництва торгово-розважального цен­тру на місці «Бригідок». Тепер міністр сподівається, що пер­винне оформлення документів чи конкурс буде уже на початку літа. Компанії, які готові інвес­тувати кошти у будівництво, уже начебто є.

«У Львові в межах міста є дві установи, потенційно прива­бливі для інвесторів, — СІЗО у центрі Львова і 48-ма устано­ва (на Хуторівці). Обидві ці зе­мельні ділянки є досить прива­бливими для інвесторів. У нас є уже готова ділянка, на якій мож­на розпочати нове будівництво — Збиральна, 7. Тож потенційно уже можемо шукати інвестора, який зацікавлений у придбан­ні земельних ділянок, — в обмін на будівництво нового СІЗО на вулиці Збиральній», — каже пан Малюська. Новий СІЗО буде орієнтовно на 700−800 осіб. Окрім самого ізолятора, має бути будівля для лікарні, мож­ливо, спортзал, територія для прогулянок. Орієнтовна вар­тість проєкту — 500−700 млн грн.

Що робити у випадку, якщо інвестор захоче повністю зне­сти стару будівлю «Бригідок»? Із місцевою владою це ще не узго­джували.