«На другий тиждень роботи пив знеболювальні, аби сісти на велосипед»

До цього кафе вишиковувались черги охочих потрапити всередину. Адже там можна було не просто випити кави з десертом, а й погратись з живими єнотами. Та через карантин заклад довелось зачинити, а його власнику — шукати хоч якусь роботу. Урешті-решт йому вдалось влаштуватися кур’єром Glovo.

«Коли оголосили карантин, ніхто не знав, що робити далі. Наш заклад у цо­кольному приміщенні, тому у форматі to go, тобто „з собою“, ми працювати не могли. Та й люди до нас приходять не лише по каву, а й щоб погратись з єнотиками. Довелось закритися, — каже Марк Колісник. — По нас це дуже сильно вдарило. Було два холодиль­ники готових десертів. А більше двох днів вони стояти не можуть. Аби не зі­псувались, відніс їх і трохи напоїв у ри­мо-католицьку церкву, бо там годують людей. Багато товарів ми брали під ре­алізацію, а з карантином усі постачаль­ники відразу почали просити грошей. Тож так вийшло, що на початку каранти­ну ми „попали“ на великі гроші. У мене працювало сім-вісім людей. Всі мусили залишитись вдома. Я ж кожен день хо­джу до єнотиків вранці та ввечері — при­бираю, годую їх, за можливості гуляю з ними. Їм найважче переживати цей ка­рантин, бо вони звикли до людей. Пер­ший тиждень вони ще відсипались, а потім почали сумувати. Навіть плака­ли! Як тільки приходиш, біжать на руки, обійматись. Вони виросли з людьми, на руках, тож тепер їм бракує такого спіл­кування».

З початку карантину зарплату кур’єрів зменшили

За час карантину навели порядок на складі, зробили деякий ремонт, щось підфарбували. Був час розробити літнє меню. Але проблема у тому, що кафе — єдине його джерело доходу. Марк каже, їм пощастило, що власник приміщення виявився хорошою людиною і дозволив не платити за оренду до кінця каранти­ну. Якби довелось увесь цей час платити за оренду, кафе б уже відкрити не змо­гли. Натомість з власним житлом так не пощастило. Хлопець родом з Горлівки. У Харкові живе в орендованій квартирі. І тут за оренду навіть знижки не зробили. А ще ж треба годувати єнотів. Тож дове­лось шукати роботу.

І це виявилось нелегко, бо тих, кому потрібна робота під час карантину, з’явилось дуже багато, натомість про­позицій обмаль. Переглядав пропози­ції АТБ, «Метро». Думав хоч вантажни­ком влаштуватись, хоч би ким. Але там досить довгий час проходження заявки. Найшвидше вдалось отримати підтвер­дження у Glovo.

«Суть роботи проста: ти скачуєш до­даток на телефон, залежно від свого рейтингу отримуєш можливість броню­вати собі години, коли ти працювати­меш. Можна працювати одну годину на день, можна 10. Я працював добре, у мене був високий рейтинг. Отже, міг бро­нювати цілий робочий день. Замовлення приходить на телефон — як у службі таксі. Ти бачиш, у який заклад можна їхати і на яку адресу доставити. Приїхав — забрав і поїхав по наступне замовлення», — роз­повідає Марк. От тільки неймовірні за­робітки кур’єрів Glovo під час карантину, які навіть стали темами інтернет-мемів, міф. Тобто заробити можна чималі гроші, але якщо ти маєш електровелосипед чи скутер. На звичайному велосипеді вико­нувати понад 100 замовлень за тиждень, навіть працюючи без вихідних, важко.

«Оплата різниться від відстані, яку проїжджаєш. Нараховують +/- 5 грн за один км. За одне замовлення виходить гривень 30−40 в середньому. Я працюю щодня. Хіба коли дуже втомлююсь, беру один-два дні на відпочинок. Пер­ший тиждень я витримав нормально. А вже на другий-третій боліли коліна, су­глоби, тож я їздив на знеболювальних. Інакше не міг сісти на велосипед. На­справді умови в компанії не такі «ад­ські» як кажуть, тебе ніхто не змушує працювати багато. Але якщо ти не пра­цюватимеш, не будеш заробляти, — каже Марк. — Під час карантину дуже збільшилася кількість замовлень на до­ставку, тож вони почали набирати біль­ше кур’єрів, але при цьому зменшува­ти зарплати. Та й через більшу кількість кур’єрів стало менше годин, які мож­на забронювати. Наприклад, спочат­ку були бонуси. За 80 замовлень в тиж­день був бонус 1100 грн, за 100 — 1300. Зараз цих бонусів немає. Був також бо­нус для новачків — 1000 грн за 50 за­мовлень, але з початку карантину його відмінили. Тож в середньому у мене ви­ходить 3−4 тисячі гривень на тиждень. Якщо ну дуже швидко їздити, бувало до п’яти тисяч гривень.

У Харків нещодавно зайшов ще один сервіс доставки — «Ракета». У них значно кращий рівень оплати, вищі бонуси. Зре­штою, як і в Glovo спочатку. Кур’єри за­робляли за тиждень шість-сім, а часом і до восьми тисяч. Але, як мені казали, такі умови протримались рівно місяць. Тепер їхні заробітки впали до 4−5 тисяч".

Якщо кур’єр потрапить у ДТП — це його проблеми, а не компанії

Марк жартує, що за час роботи у Glovo не просто схуд, а «всох», а за день «на­мотує» стільки, як професійний вело­сипедист: у середньому 60−80 км, але бувають дні, що й усі 100. Тож на його фі­зичній підготовці така робота позначи­лась якнайкраще. Але якщо кур’єр падає з велосипеда і травмується чи стає жерт­вою ДТП — це виключно його проблеми, а не виробнича травма. Компанія за це не відповідає.

«За останні два тижні зросла кількість ДТП з кур’єрами. Можливо, тому, що ка­рантин почали послаблювати, і на доро­гах більше машин. Майже щодня когось збивають. У договорі багато чого пропи­сано, але насправді жодного захисту не­має. От зараз у нас лежить кур’єр, який зламав ключицю, і ніхто йому не допома­гає», — каже Марк.

Утім, найбільший мінус роботи на ве­лосипеді у тому, що доводиться працю­вати під дощем. А за два останні тижні у Харкові постійно дощило.

«У компанії є умова, що заброньова­ні години ти можеш зняти, але не пізні­ше, ніж за три години до початку. Тоб­то якщо раптом почався дощ, то ти вже не можеш відмінити заброньовані годи­ни. Ти увесь мокрий, від переднього ко­леса — фонтан. Але доводиться їхати, бо маєш відпрацювати свої години», — каже Марк. До речі, штрафів за порушення правил у компанії немає, але за це (а та­кож на основі скарг клієнтів) знижують рейтинг. Кур’єр з низьким рейтингом не може бронювати увесь день чи кращі го­дини, тож заробіток, відповідно, змен­шується.

«Якось довелось тягти на собі 28 літрів пива та закуску до нього»

Кажуть, того, хто працював кур’єром, уже нічим не здивуєш. За­мовлення бувають дуже різні. Хтось замовляє одну пачку цигарок. Було, що замовляли пачку серветок. Подей­кують, що через такі дивні замовлення насправді можуть передавати нарко­тики, однак кур’єр не може це пере­вірити. Заглядати у пакунки заборо­нено.

«Минулого тижня було замовлення з Банку пива — 28 літрів плюс закуска. До­велось усі ті 30 кг засовувати у рюкзак. Тягнув на собі, бо сісти на велосипед не міг. Добре, що недалеко було. З супер­маркетів часто бувають замовлення на 15−20 кг. Або замовлення не важке, але об’ємне і не поміщається в сумку. Тоді доводиться засовувати все, що можна, в сумку, а решту — в пакет, — каже хло­пець. — Обмеження щодо максимальної ваги замовлення немає. Є норма — до 9 кг. Якщо більше ніж 9 кг, тоді кур’єр отри­мує бонус 30%. Тобто якщо замовлення 40 грн, то ти отримаєш ще 12 додатково. Але після того, як я ніс ті 30 кг і потім не міг присісти, вирішив, що така надбавка мені не потрібна».

Як і офіціанти, кур’єри часом отри­мують чайові. Однак їх дають далеко не усі. У Харкові вчиться багато іноземців, особливо з арабських країн та Азії. Вони часто замовляють доставку, але прак­тично ніколи не залишають решту. «Іно­земці дуже рідко дають чайові. Особли­во індійці. Вони дають все до копійки. Якщо у замовленні 182 грн, то вони да­дуть рівно 182 грн, а не, наприклад, 185. Слов’яни чайові дають частіше. Помі­тив ще таку тенденцію. Коли приїжджа­єш у якийсь маєток, котедж чи розкіш­ну квартиру в центрі міста, чайові дають рідко. Але коли приїжджаєш у звичай­ну сталінку чи гуртожиток — то там пе­реважно дають чайові. Хоча розумієш — цим людям теж потрібні гроші, і за­мовлення у них невелике, але вони до­бріші чи що. Не розраховую на чайові. Але інколи навіть ображає, що ти їздиш під дощем, намагаєшся вчасно при­везти замовлення. Приїжджаєш, з тебе тече вода, а тобі навіть гривні „на чай“ не дають».