«Боже, який тембр! Цей голос може заворожити кожного»

Цьогоріч у магічне число 20.02.2020 в Україні побралися сотні пар, скориставшись послугою «Шлюб за добу». Саме такою нагодою скористалися закохані, яким давно минуло 50. В обох це другий шлюб.

Про послугу «Шлюб за добу» артистка заслуженої Академічної хорової капе­ли України «Трембіта» Миросла­ва Біжик дізналася під час їхньо­го виступу у Шевченківському гаю. На концерт прийшла пара, яка власне так і одружилася.

Півтора року тому Миросла­ва поховала чоловіка. Залиши­лася вдома з дорослою донькою і зятем. Розраду шукала у робо­ті — репетиції, концерти, гастролі. Якось, пригадує, їхали колекти­вом на концерт, і подруга Окса­на, ніби між іншим, запитала, чого Мирослава не зареєструвалася на сайті знайомств. І пообіцяла, що сама зареєструє Мирославу на одному з таких сайтів.

— Я була проти, — усміхаєть­ся Мирослава. — Але подруга пе­реконала: якщо не сподобаєть­ся ніхто, анкету можна видалити. Це ні до чого не зобов’язує. Коли зайшла на вже свою сторінку, на­писала в анкеті, що шукаю чоло­віка для серйозних стосунків.

Мирослава вже і не прига­дує, хто до кого першим «зай­шов» на сторінку. Але коли поча­ла листуватися з Олександром Довбою, відчула серцем, що це — серйозний чоловік. Розповів, що має двох дорослих синів, з дружиною розлучився. А потім написала, що людину ще мож­на пізнати за тембром голосу. Олександр написав свій номер телефону, вона написала свій.

— Сашко зателефонував пер­шим, — каже Мирослава. — Боже, який тембр! Цей голос може за­ворожити кожного. Олександр запропонував зустрітися в одній із кав’ярень Львова.

— Яким було перше вра­ження?

— Коли зустрілися, перекона­лася, що він навіть кращий, як я собі його уявляла. На мене че­кав розкішний букет квітів від Олександра. Не могли нагово­ритися і домовилися про зу­стріч наступного дня. А потім вони вже не уявляли, як мож­на прожити день, не побачив­ши одне одного. Вони гуляли вечірнім Львовом, насолоджу­валися запашною кавою, пере­глядали фільми і ходили до те­атру.

Вперше вони зустрілися то­рік наприкінці листопада. Разом зустрічали Новий рік, потім Ми­рослава запросила Олександра додому на Святвечір, де позна­йомила з донькою і зятем. А тоді Сашко запропонував їй пере­братися до нього назавжди. На заручини подарував коштовний перстень.

— Це Олександр запропо­нував вам стати його дружи­ною?

— Так, сказав: «Нам треба одружитися». І я тоді пригадала про цю послугу «Шлюб за добу». А тим більше, наближався такий чудовий день — 20.02.2020.

Олександр втішився, і вже наступного дня з коханою відне­сли усі необхідні документи для узаконення стосунків. Запла­тили в касу 3500 гривень. І свій перший весільний танець у су­проводі ансамблю молоде по­дружжя cтанцювало 20.02.2020 у залі рацсу.

Наступного дня після одру­ження Мирослава прийшла на роботу. Про те, що вийшла за­між, знала лише одна подру­га. Коли Мирослава пере­ступила поріг залу, де мала відбутися репетиція, капела ви­бухнула оплесками і на чотири голоси заспівала: «Ой, коси-ко­си ви мої…».