«Про те, що зі мною «щось не так», запідозрила у 12 років»…

Чи зустрічали ви коли-небудь рудоволосу від природи людину? А близнюків? Приблизно з такою ж частотою, як рудоволосі і близнюки, у світі народжуються люди з варіаціями статевих ознак, тобто приблизно з 60 дітей — одна. Варіацій налічується близько 40 — хромосом, статевих залоз, геніталій, репродуктивних органів, вторинних статевих ознак і рівнів гормонів. Майже 120 млн людей у світі мають анатомію, яка відрізняється від типової будови чоловічого або жіночого тіла. Називають себе «інтерсекс-людьми». Ображаються, коли їх називають «третьою статтю» чи «гермафродитами». «Одного разу я виступала із доповіддю і мене запитали: «Інтерсекс — це про інтернаціональний секс?» — усміхається 26-річна Ірина Куземко. Скільки себе пам’ятає — відчувала свою належність до жіночої статі. Росла звичайною дівчинкою, бавилася ляльками…

«Лікар сказала, що треба прогріти яєчники»

Що з нею «щось не так», Ірина запідозрила у 12 років… «У моїх одноклас­ниць росли груди, з’являлися місячні, а я залишалася худенькою — хіба що при­щі докучали і маленькі вусики над губою. Мама з бабусею заспокоювали: «У тебе пізнє статеве дозрівання». Через якийсь час вмовила бабусю відвести мене до підліткового гінеколога. На УЗД лікар за­уважила, що мої яєчники «якісь не такі», і щоб змусити їх «працювати», треба «про­гріти», — згадує Ірина. «Яєчники» не за­працювали, зате через «прогрівання» підлітка госпіталізували з апендицитом. Вочевидь, запалення черевного відростка спровокувала сумнівна процедура, прописана горе-лікарем.

Рік ходіння по лікарях не дав резуль­тату. Тоді пішли до якогось відомого ліка­ря. На обстеження ходила із батьком. Лі­кар їй нічого не пояснював — розмовляв лише з ним. Батько заспокоював доньку: «У тебе проблема з яєчниками. Щоб не виник рак, фахівці радять зробити опе­рацію». Ірина думала, що їй видалили частину яєчників. Почала приймати гор­мони. Через кілька років почалися місяч­ні, але груди так і не виросли. Аби ком­пенсувати їх відсутність, почала жіночно одягатися і робити яскравий макіяж.

«Дитячі психологи порадили батькові приховувати від мене правду»

Студенткою Ірина випадково перегля­нула одну із серій «Доктора Хауса» про дівчину-модель, у животі якої виявили яєчка, які не опустилися. Розповіла про це батькові. Коментар рідної людини її ошелешив: «А у тебе щось таке, власне, й було». Дізнатися щось більше не вда­лося — батько всіляко уникав відвертої розмови.

Правда відкрилася за кілька днів до святкування 22-річчя. Випадково побачила в Інтернеті відео про інтерсекс-лю­дей. Почуті історії до болю нагадали її власну! Наважилася зателефонувати своєму гінекологу. Далі приховувати ді­агноз від пацієнтки не було сенсу — лі­карка повідомила, що в Ірини — змішана дисгенезія монад та чоловічі хромосоми XY. «Яєчники» виявилися насправді яєч­ком та гонадним тяжем з елементом яєч­ка, які хірурги видалили пацієнтці під час операції. Батько мовчав, бо так йому по­радили зробити дитячі психологи.

Коли Ірина дізналася правду про себе, зітхнула з полегшенням. Почала перепи­суватися з такими ж, як вона, інтерсекс-людьми у соцмережах. Публічно заявити про свою особливість Ірина наважилася лише два роки тому. Вирішила, мусить підтримувати таких, як вона, займатися просвітницькою діяльністю, адже на по­страдянському просторі більшість людей досі живе у полоні стереотипів.

Не всі інтерсекс-люди безплідні

«Люди не бувають гермафродитами у буквальному сенсі цього слова, адже у людей не буває одночасно двох репро­дуктивних систем або подвійного набо­ру різних геніталій. Більшість інтерсекс народжується з типово жіночими або ти­пово чоловічими геніталіями і лише дея­кі — з різницею у будові геніталій. Інтер­секс — це біологія, статеві ознаки. Це — не сексуальна орієнтація і не гендерна іден­тичність, які у нас можуть бути різними. Проте, за статистикою, більшість інтер­секс-людей ідентифікують себе як чоло­віків або жінок», — пояснює Ірина.

Трапляється, що інтерсекс-люди так ніколи і не дізнаються про свою особли­вість. Якщо не здавали тесту на каріотип (статеві хромосоми), не можете бути на 100% певні, ким є насправді. «Інтерсекс-варіації найчастіше виявляються під час статевого дозрівання, коли воно або не настає, або проходить нетипово, — каже Ірина — У дівчини можуть не початися мі­сячні та/або відбувається маскулінізація або, навпаки, у хлопця — фемінізація. Іно­ді інтерсекс-варіації бувають помітні від народження, наприклад, якщо дитина народжується з нетиповими геніталіями. Або ж людина дізнається про наявність у неї інтерсекс-варіації під час спроб зача­ти дитину. Далеко не всі інтерсекс-лю­ди безплідні. Деякі можуть мати дітей — з медичною допомогою або й без неї. У мене є матка, і я можу сама виносити ди­тину. Правда, мені знадобиться донор­ська яйцеклітина».

Чим небезпечні «нормалізуючі» операції

Найстрашніше, з чим стикаються ін­терсекс-люди, — не насмішки, а те, що їх вважають мутантами, недолюдьми. Ліка­рі, налякавши батьків раком, який може розвинутися у їхніх дітей, та психічними відхиленнями, які можуть у них виникнути у дорослому віці, переконують у доціль­ності «нормалізуючих» операцій. Хірургіч­ні втручання виконуються інтерсекс-лю­дям без їхньої згоди: їм зменшують або повністю видаляють клітор, проводять вагінопластику, видаляють статеві зало­зи, «виправляють» гіпоспадії. Попри те, що такі операції калічать інтерсекс-лю­дей, вони досі залишаються стандарт­ною практикою у більшості країн світу, за винятком Мальти, де такі втручання за­боронені з 2015 року. Наслідки операцій плачевні: втрата чутливості і сексуальної функції, непліддя, постійний біль, пробле­ми із сечовипусканням, шрами, психоло­гічні травми, потреба у пожиттєвому при­йомі гормонів. Іноді, коли людина стає дорослою, доходить висновку, що бать­ки з лікарями вибрали для неї помилкову стать. «Не маємо нічого проти операцій, якщо вони покликані врятувати життя чи зберегти здоров’я, — каже Ірина. — Висту­паємо проти, якщо людина не надала по­вної і поінформованої добровільної згоди і таке втручання не є медично обґрунтова­ним. Немає жодного дослідження, яке би підтверджувало необхідність і користь та­ких хірургічних втручань. Зате є тисячі ін­терсекс-людей, які розповідають, скільки болю і страждань їм завдали такі операції. Наприклад, коли дитині проводять вагіно­пластику, то після операції їй зазвичай не­обхідно постійно розширяти вагіну спеці­альним медичним ділдо, аби не заросла. Підлітки це можуть робити самі, коли ж дитина ще зовсім маленька, за неї це ро­блять батьки. За інформацією інтерсекс-організацій, дорослі потім зізнаються, що відчувають, наче здійснюють сексуальне насилля над своїми дітьми».

«Зустрівши інтерсекс-людину, не да­віть на неї, не ставте зайвих запитань, — каже Ірина. — Не коментуйте її варіацій зовнішності. Не називайте нас гермаф­родитами — це ображає! Використовуй­те коректну термінологію: інтерсекс-люди».