Чому дівчата з хороших сімей пішли за незнайомцем у чужу хату?..

Убивство, яке сталося у Києві в перші дні цього року, сколихнуло усю Україну: у столиці в орендованій квартирі знайшли тіла двох дівчат. Їх у шафі на балконі виявила господиня, яка здавала це житло подобово. Невдовзі затримали й підозрюваного у скоєнні злочину, уродженця Волині. Як виявилося, чоловік — рецидивіст.

У розшук 19-річну Ма­рію Каминіну та 16-річ­ну Єву Лисенко оголоси­ли 2 січня. Напередодні дівчата пішли в магазин в районі станції метро «Дорогожичі» й зникли. Вони були з хороших сімей, тож рідні відразу забили на сполох. Сподівалися, юнки швидко зна­йдуться. Знімки зниклих роз­летілися мережею, до їх пошу­ку долучилося чимало людей. Однак ніхто не мав достовір­ної інформації про місце їхнього перебування. Урешті-решт на­дія батьків побачити дочок жи­вими розтанула, коли 4 січня з’явилося повідомлення про те, що в одній із квартир знайдено тіла двох дівчат. Це були Маша і Єва.

Того дня господиня прийшла перевірити своє помешкан­ня, яке здала на кілька діб для святкування Нового року якійсь парочці. Квартиранти їй пові­домили, що мусять терміново виїхати, на день раніше запла­нованого. Жінка вирішила при­брати після них, щоб все було готове до заїзду нових посто­яльців. Та від побаченого у шафі на балконі мало не зомліла: пе­ред нею, замотані скотчем, були дві мертві незнайомки… Жінка викликала поліцію.

На тілах дівчат експерти ви­явили чимало колото-різаних ран. Поки рідні впізнавали Машу та Єву, правоохоронці взялися за розшук душогубів. Слід вивів на 34-річного уродженця села Любитова Ковельського райо­ну Волинської області, Сергія Ксьондзика, та 19-річну житель­ку села Липняжок з Кропивнич­чини, Єлизавету Бершацьку. Їх затримали 6 січня в Одесі на за­лізничному вокзалі: поліцейські впізнали розшукуваних за розі­сланим з Києва орієнтуванням.

Про Єлизавету відомо, що має двох маленьких діточок, та сім’ї не тримається. Незадовго до Нового року покинула мале­чу та подалася у мандри з Сергі­єм. Чи знала, що він — запеклий рецидивіст?

Про чоловіка у рідному селі спогади дуже погані. Люди за­певняють: «Та змалку був непу­тьовий! Тільки школу закінчив — відразу почав красти»… Пра­цювати не хотілося, а жити за­можно мріяв. 2006 року Сергій отримав свій перший термін, умовний. Невдовзі його запро­торили за ґрати на 11 років — за зґвалтування неповнолітньої під загрозою смерті. Але й тут відбувся по суті легко: спершу його перевели на поселення у Городоцький виправний центр на Рівненщині, а тоді й взагалі відпустили за так званим зако­ном Савченко. На той час Сер­гій уже був одружений.

Перебуваючи у місцях по­збавлення волі, Ксьондзик штудіював закони. Його бать­ки померли. Дізнавшись, що тато перед смертю за довіре­ністю продав хату у селі Рокит­ниці Ковельського району, син подав до суду. І Феміда стала на бік Сергія, визнавши угоду купівлі-продажу нечинною. Но­вих господарів, які вже встигли зробити ремонт та облагоро­дити територію, змусили ви­братися.

Відомо, що чоловік має кількарічну донечку. Вона ра­зом з уже колишньою дру­жиною Сергія (адже сімейне життя виявилося недовгим) мешкає у Львові. Саме жін­ка наполягала на розлученні, очевидно, зрозумівши, з ким має справу… У Львові Ксьон­дзик продовжив промишля­ти злочинним ремеслом. Так, 2017 року, теж на Новий рік, мало не до напівсмерті побив дівчину, щоб забрати у неї те­лефон. За два тижні подібним чином розправився зі ще од­нією жертвою, забравши у неї фотоапарат, планшет і 300 до­ларів. Після цього його «вира­хували» і взяли під варту. Про­куратура Львова наполягала, щоб не випускали рецидивіс­та до винесення вироку. Од­нак суд не дослухався до аргу­ментів прокуратури, та у липні 2019 року дав можливість зло­чинцеві вийти під заставу. Той оперативно знайшов потріб­ні 34 тисячі… До речі, 20 січ­ня цього року мало відбутися чергове судове засідання у цій справі. Та тепер підозрюва­ний відповідатиме за значно страшніший злочин.

Що стало мотивом для убив­ства двох у Києві? Найімовірні­ше, грабіж. Хоча з цінностей, за повідомленням спікерки прокуратури Києва Надії Мак­симець, у загиблих були теле­фони, трохи грошей і недорогі прикраси… Загадкою залиша­ється головне: чому дівчата, виховані у хороших сім’ях (а Маша навіть була волонтеркою Червоного хреста), пішли за незнайомцем? Чим рецидивіст заманив їх у чужу хату?

Волинська область