«Спочатку треба відзначати народження Ісуса Христа, а потім – Новий рік»

У Волинській єпархії Православної церкви України Різдвяну літургію відслужили… 25 грудня. Вона відбулася у Луцькому кафедральному соборі Святої Трійці, й очолив її митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Це сміливе рішення ієрарха викликало хвилю обговорень і серед парафіян, і серед духовенства. Ми зустрілися з владикою Михаїлом, аби почути його аргументи.

Дату Різдва церква встановила завдяки небесним світилам

— Коли ми говоримо про 25 грудня як день святкування Дня народження Ісуса Христа, то най­перше відштовхуємося від самої причини встановлення саме цьо­го числа, — говорить митрополит Луцький і Волинський. — Ви знає­те, що Близький Схід і народи, які там проживають, мають особли­ве ставлення до небесних світил, зокрема Місяця, Сонця, зірок. Спостерігаючи за ними, утворю­вали різні культи. Коли народив­ся Син Божий, йшлося про зір­ку, яка незвично линула по небу. Тоді з Персії йшли царі, спостері­гаючи, що це за зірка, куди йде і де зупиниться. А вона стала над вертепом у Вифлеємі.

Також знаходимо у текстах підтвердження зимового періо­ду. Адже Ісус Христос з’явився на світ у печері і був покладений в ясла, тобто було холодно (адже в тих краях тепло і вдень, і вночі). І хоч ніде не сказано, якого саме числа це сталося, маємо й інші орієнтири, зокрема прив’язку до сонцестояння.

— Сонце в зеніті фазу свою завершує 22 грудня, а з 25 чис­ла ніч стає все коротшою, а день довшим. У той період у єгиптян відбувалося вшанування сонця — бога Ра. І коли настала ера Ісуса Христа і люди увірували в це, частина християн ще була також і язичницькою одночасно, бо вша­новували сонце, як божество. Церкві важко було переконати людей, що не можна поклоня­тися творінню більше, ніж Твор­цю. Щоб акцентувати на цьому, церква й встановлює день на­родження Ісуса Христа 25 числа — коли завершується фаза сон­цестояння, — пояснює владика Михаїл.

І додає, що тоді весь світ жив за юліанським календарем, який впровадив давньоримський дик­татор Юлій Цезар 1 січня 45 року до н.е. — до Різдва Христового.

Держава живе за одним календарем, а церква — за іншим

Але згодом наука стає більш точною і вичисляє: календар не збігається з рухом небесних сві­тил, згідно з чим був колись роз­рахований. Впродовж століть виникла суттєва різниця. У XVI йшлося про 10 днів (на сьогодні — 13). Відбулася реформа, і піс­ля 4 жовтня 1582 року настало… 15 жовтня. Її запровадив Папа Римський Григорій ХІІІ, тож і на­звали календар григоріанськм. Він базується на наукових обра­хунках і, порівняно з юліанським, значно точніший. Його визнав і прийняв увесь світ!

— Чому так сталося, що дер­жава живе за одним календарем, а церква — за іншим? — запитую у владики Михаїла.

— Більшість православних цер­ков, які не є в орбіті впливу Мос­ковського патріархату, святкують Різдво 25 грудня, як увесь світ. Це 11 церков з 15. В Росії свого часу було затверджено декілька ка­лендарів. Зокрема Петро І вста­новив юліанський. За часів ра­дянської влади держава почала визнавати загальноєвропейські цінності й календар григоріан­ський, а церква залишилася жити за старим календарем — «старим стилем», — пояснює митропо­лит Луцький і Волинський. — Але і перші, і другі святкують Різдво однаково — 25 числа!

І демонструє на підтверджен­ня богослужбові книги.

Піст починали 14 листопада, а не 28-го

Переді мною — «Мінея святко­ва», видана у Києві з благосло­вення патріарха Філарета у 2002 році. У ній проти дати 25 груд­ня значиться «Різдво». Точнісінь­ко так само, як і у книзі «Мінея», виданій у Московській патріархії в столиці Росії з благословення патріарха Пімена, Московського і Всія Русі, 1982-му році! А саме згідно з нею звершують бого­служіння представники духовен­ства Московського патріархату.

— У цих книгах ніде немає по­яснення, за яким це календарем, за яким стилем, — наголошує владика. — Є чітка дата.

— Це ваша ідея відзначити на Волині Різдво 25 грудня чи за­гальноцерковне рішення УПЦ? — запитую.

— Моє. Але неправильно ска­зати, що ми відсвяткували День народження Христа 25 грудня чи будемо його святкувати двічі. Раніше ми відзначали його 7 січ­ня, а в цьому році — від 25 груд­ня до 7 січня. До такого рішен­ня підштовхнули парафіяни, які звернулися до мене з відкритим листом. Я благословив їх почати піст на два тижні раніше, щоб мо­гли зустріти Різдво разом майже з усім православним світом. Для них відслужили урочисте різдвя­не богослужіння 25 грудня «на початок Різдвяних свят», а для усіх інших наших вірян буде тор­жество 7 січня «на завершення Різдвяних свят».

Владика Михаїл наголошує: процес уніфікації дати Різдва може тривати довго, не менше ніж 15 років. Це залежить від сві­домості людей, наскільки швид­ко ми переосмислимо історич­ну необхідність у цьому. І додає: разом з Різдвом «переїдуть» на 13 днів усі інші «рухомі» церков­ні свята. Тож коли спільнота буде готова, дійде згоди, рішення про святкування Різдва 25 грудня ко­лись прийме помісний собор.

— Якщо ми говоримо про Но­вий рік, то кажемо, що 2020 рік надійшов від чого? Від Різдва Христового. Тому спочатку тре­ба відзначати народження Ісуса Христа, а потім — Новий рік. Тоді в цьому є логіка, — насамкінець додає владика.

Волинська область