Дурень люльку не закурить…
Куріння файки — вишукане заняття для справжніх естетів
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/385621/lulky-3.jpg)
Lviv Рipe Сlub («Львівський файкарський клуб») учетверте провів традиційний турнір «Галицька файка», який зібрав учасників зі семи областей України та привітав особливого гостя, президента Міжнародної асоціації файкарів Корнеліуса Кранса. Візит пана Кранса відбувся напередодні XIV Міжнародного турніру з повільного куріння люльки, який восени прийматиме Львів. Раніше ці міжнародні змагання відбувались по всій Європі, а торік учасники збиралися у Токіо.
/wz.lviv.ua/images/articles/2019/02/Lulka-%3D2.jpg)
Свою історію Lviv Pipe Club веде з 1896 року. А у нинішньому вигляді клуб зареєстрували 2009 року, перейнявши традиції попередників. Згуртувались любителі люльки довкола файкарки Євгенії Татарченко. На той час вона працювала в сигарному домі, досліджувала традиції куріння люльки і посвячувала у них усіх охочих. Сьогодні у львівському клубі близько 20 учасників.
Усі турніри з повільного куріння люльки проходять за однаковими міжнародними правилами. Учасники отримують однакові нові файки, по два сірники і по три грами тютюну. У них є 5 хвилин на розминання тютюну і ознайомлення з файкою. На останній хвилині учасники запалюють люльки, і включається таймер. У кого файка згасла — той стукає темпером (інструмент для набивання тютюну) по столу, повідомляючи, що сходить з дистанції… Усі три призові місця «Галицької файки-2019» завоювали представники київського клубу, а першість здобув Юрій Мадорський з результатом 1 година 58 хвилин і 30 секунд.
Любителі люльки запевняють, що вони не пропагують куріння, мовляв, більшість файкарів навіть на запах не переносять сигаретного диму. Кажуть, у сигаретах нема хорошого тютюну, зате у сигаретному папері є шкідлива селітра… Сигари ж менш шкідливі, адже у їх виробництві не використовують папір, і температура їх тління менша, близько 400 градусів. Файку ж називають інструментом холодного куріння — тютюн тліє у ній за температури 300−350 градусів, до того ж, проходячи крізь чубук, дим охолоджується, і менше шкодить організму.
Файкарі кажуть, для них курці сигарет виглядають змученими, нещасними й загнаними, бо скурена похапцем цигарка не приносить задоволення, а є лише даниною залежності. Куріння ж файки — не куріння у класичному сенсі. До цього захоплення треба «дорости». У клубі існує улюблена приказка: «Дурень люльку не закурить».
Файки — захоплення недешеве. В Україні пристойну люльку ручної роботи можна купити за 100 доларів, тоді як у Європі вартість доброго виробу буде не меншою, ніж 300−350 доларів. Більшість з люльок — справжні витвори мистецтва. Майстри виготовляють свої шедеври часто лише в одному екземплярі, і справою честі для них є придумати щось власне. Один із найкращих львівських майстрів Зенон Пальчевський минулого року встановив новий світовий рекорд, придумавши технологію виготовлення люльок з найтоншим чубуком. Досі рекордним вважався чубук, який мав 7 мм у діаметрі, і то не кожен майстер наважувався створити таку річ, бо матеріали просто тріскали. У руках пана Зенона товщина чубука зменшилась ще на міліметр! Сьогодні, каже майстер, для нього не буде проблемою створити люльку з чубком діаметром 5 мм.
Поціновувачі файки рекомендують поєднувати її з дорогим алкоголем, наприклад, із односолодовим віскі, а також із добрим фільмом або гарною музикою.