Вони на нього накинулися, як звірі!"
Справу шістьох патрульних, яку розслідує прокуратура, передали до Тернопільської області. Батьки упевнені, що їхнього 22-річного сина в ігровому закладі, що на вул. Куліша, закатували правоохоронці
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/372257/video-2.jpg)
9 лютого до ігрового салону, що у Львові на вул. Куліша, приїхала група патрульних поліцейських зі спецпідрозділу ТОР (тактико-оперативного реагування). Це новостворений підрозділ, спецпідготовку до якого пройшло 55 осіб. Вночі до зали зайшло дев’ять патрульних. Вони підійшли до одного з відвідувачів салону, 22-річного Володимира Клима. Почали його перевіряти на наявність небезпечних речовин. Така «спецоперація» закінчилася тим, що хлопець помер на вході до ігрового закладу. Патрульні заявили, що хлопець… проковтнув пакет з канабісом.
Судово-медична експертиза тривала понад три місяці. Її висновок такий: «Видано остаточне свідоцтво про смерть — механічна (обтураційна) асфіксія від закриття просвіту дихальних шляхів стороннім предметом». Тобто хлопець задушився. Проте прокуратура, яка проводила службове розслідування, звинуватила шістьох патрульних у… вбивстві з необережності (ч. 1, ст. 119 ККУ). Також прокурори вбачають у цій резонансній справі і перевищення службових повноважень патрульними (ст. 365 ККУ).
Про це прокурори заявили лише після трьох місяців слідства. І увесь цей час поліцейські, які фігурують у цій справі, спокійно ходили на роботу та виконували свої професійні обов’язки.
І ось слідчі прокурори скерували справу до суду. Для шістьох патрульних обрали за побіжні заходи: двом — цілодобовий домашній арешт, чотирьом — нічний. Відтак запитань стало ще більше…
З плином часу у справі з’являлося все більше загадок. Львовом ширилися чутки, мовляв, на прокурорів чинять тиск впливові особи у правоохоронних органах, аби ретельніше розслідували справу. Пізніше з’явилася інформація, що з шістьох підозрюваних посадити за ґрати хочуть лише того, хто одягав затяжки на 22-річного чоловіка (?!). Дійшли чутки до журналіста «ВЗ» і про те, що хрещений померлого є відомим кримінальним авторитетом…
Чи міг чоловік сам проковтнути цей пакет? Чи часто бував у цьому клубі? Зрештою, чому спецпризначенці допустили загибель людини? Представники ТОРу спілкуватися зі мною категорично відмовилися. Керівництво патрульної поліції у Львівській області посилалося на слідство.
Журналіст «ВЗ» зустрілася з батьками загиблого хлопця — Володимиром та Наталею Климами.
/wz.lviv.ua/images/articles/2018/06/f_klym1.jpg)
— Як ви дізналися про смерть сина?
— Знайомі зателефонували до нашого старшого сина Андрія. Сказали, що з Володею щось не так — він то дихає, то не дихає. Син прибіг, сказав, щоб ми швидко одягалися, — розповідає пані Наталя. — Було близько першої години ночі. Коли ми були біля церкви Анни, нам подзвонили і сказали, що син уже не дихає. Тож коли приїхали на місце, побачили Володю накритим фольгою. Я підійшла до нього, почала одразу обдивлятися. У нього руки були усі сині. (Мама показує мені фото. На руках вид, но сліди від затяжок. Каже, — на обличчі була кров, вуха та шия були сині. На іншому фото, Володя у труні, усе обличчя у синцях. — Авт.).
— Чим ваш син займався?
— Він вчився в Академії державного управління у Брюховичах. Мав захищати магістра.
— Що ваш син робив у тому ігровому клубі? Він любив азартні ігри?
— Ні. Він таксував, — до розмови долучається батько пан Володимир. — Підзаробляв. Щоб не сидіти у машині, зайшов у зал ігрових автоматів.
— З фото і відео видно, що його били. За що? Патрульні могли отримати оперативну інформацію, що там торгують наркотою?
— Тоді би оперативна інформація була би підкріплена до справи. Взагалі, та група (ТОР. — Авт.) створена незаконно. Це повертаються 90-ті роки. Просто якийсь патрульний задумав її створити. Що вони роблять? Вони дивляться, хто з дітей їздить на дорогих автомобілях, хто батьки. Вони їх вивчають.
Потім підкидають їм ту ж наркоту і беруть по 5 тисяч доларів. Про це говорить багато людей. Часто батьки, які є держслужбовцями, бояться про це говорити. Їм легше заплатити і забути.
— У вашого сина знайшли канабіс…
— Який підкинули самі поліцейські, — упевнений батько. — На відео видно, як вони роблять поверхневий огляд. І кажуть: «Витягніть, що у вас є у кишенях». Малий все витягнув, це видно на відео, і поклав на ігрові автомати. Потім він (патрульний. — Авт.) ще його перевіряє і каже: «Ще щось є». Малий забув витягнути очні краплі. Вночі, коли їздиш, очі болять. Коли капаєш краплі в очі, легше. Малий спокійно витягає ці краплі. Далі ми бачимо відео з нагрудних камер… Один з них бере його куртку, відтягує. Камера світить на темну куртку. Запихає руку в середину куртки і каже: «Зауваж, я тобі до кишені не лізу. Витягни, там щось ще є». Після цього малий запихає руку, камера піднімається наверх, і в нього робляться величезні очі. Він поводився спокійно, знав, що у кишені нічого немає. І раптом, звідки це взялося? І цей рух, який син робив… Швидше за все, він намагався це викинути…
— Тоді йому влупили у груди, — каже мама. — Потім його тягнуть і кидають на підлогу… Коліном притискають голову. Якщо у тебе це в роті вже є (пакет. — Авт.), ти не зможеш говорити. Його запитують: «Як тебе звати?». Він каже: «Володя». «Що у пакеті?». Він каже: «Я не знаю». Це все є на відео. А потім раптом у малого з’являється цей пакет у роті… Він стоїть біля ігрових автоматів. Якщо вони одягнули йому на руки затяжки, як він опинився у кінці залу аж біля вазонка?
— Ви хочете сказати, що той пакет вони йому в рот запхали?
— Так, — каже батько. — Бо він його викинув… На відео з нагрудних камер поліцейські говорять між собою: «Є один пакет, шукайте, має бути другий».
Звідки вони знають про другий? Очевидно, що підкинули. Звідки я можу знати, що у вас у кишені, якщо я вам туди нічого не запихав?
— А навіщо вони це зробили, на вашу думку?
— Зі злості… Бо якщо би його взяли з тією наркотою, батьки би його викупили…
— Звідки вони могли про це знати?.. А ви чим займаєтеся?
— Коли розпався СРСР, я працював далекобійником, — розповідає пан Володимир. — Потім став приватним підприємцем. Купив одну машину, другу і почав наймати шоферів. Зараз машини продаю, одна залишилася. Щоб займатися транспортним бізнесом, треба купувати нові машини, а вони дуже дорогі. А після того як я балотувався у депутати Верховної Ради, нічим наразі не займаюся (народним депутатом Володимир Клим не став, у цьому окрузі перемогла Ірина Подоляк. — Авт.).
— Я працюю у Міграційній службі, — каже пані Наталя.
— Ви хочете сказати, хтось про це знав?
— Вони могли побачити, що син їздить на БМВ. Я їжджу на «Лексусі», донька їздить на «Лексусі», дружина на «Акурі».
— Тобто вони дізналися, що в родині є гроші і можна, грубо кажучи, скачати?
— Звичайно!
— Ваш син не вживав наркотиків?
— Щоб стверджувати, що він був наркоманом або ще щось, — каже батько, — він би хоч раз мав бути затриманий, мав бути протокол і судом визнано, що він наркоман. Якщо брати навіть той канабіс, за це штраф — 600 грн. Те, що він не наркоман, даю 99%. Є експертиза — ні у легенях, ні у крові, ні у печінці ні наркотиків, ні нічого іншого немає.
— Що вам охоронці ігрового закладу сказали, вони мали би бути головними свідками?
— Коли ми приїхали на місце, охоронець мені особисто сказав: «Вони його забили», — каже пані Наталя. — Зараз він ці свідчення давати не хоче. Чому? Не дай Боже комусь таке пережити.
— Ми підходимо до віконця, — веде далі батько. — Там з тією дівчиною-касиркою, де зберігається відео, вже сидить поліцейський. А перед тим я почув слова поліцейського: «Хлопці, біжіть всередину і все стирайте».
— Це їхній керівник крикнув?
— Він був у цивільному. А загалом їх там дев’ятеро було. Шіcтьом дали домашній арешт. Один стояв біля дверей, інші двоє взагалі до малого не підходили. Тепер вони всі б’ють на те, що у них діти. А моя дитина дітей не хотіла? Мою дитину закатували, — каже батько. — Це видно з відео. Він витягнув руку з затяжки, бо його боліло. Вони заламали руку і не дали собі допомогти. Я вважаю, що це катування.
Мама включає відео, яке потрапило у публічний доступ. Батько виходить курити.
— Коли моя дитина сказала, що їй погано, чому вони його далі били? Це практично сім хвилин. Чому вони застосовували больові прийоми? Б’ють несамовито!
— Кажуть, що хочуть всю вину повісити на того, хто одягав пластикові затяжки…
— А всі інші, що, не винні? По-перше, там двоє одягали затяжки, — каже мама. — Ми вважаємо, що це група осіб. Били всі шестеро, а посадити хочуть одного? А ті що? Так не буде.
А гроші як вони з гаманця крали. У сина в гаманці було 16 тисяч грн. (Батьки кажуть, що інформація про кошти — у матеріалах справи. — Авт.). Малий підходить до каси, відкриває гаманець і купує жетончик на автомати. Там пачка грошей. Після того, як малий усі речі поклав на ігрові автомати, один із працівників поліції знімає шапку. Каже, що йому жарко. Він побачив, що у гаманці є гроші. Підсуває гаманець і витягає гроші. Шапку з грошима передає іншому поліцейському. Нам віддали лише тисячу грн. А перед тим дівчатапрацівниці нам сказали, що у ту ніч він виграв ще 4 тисячі грн.
— Справу передали у Тернопільську область, — кажуть батьки. — А на підставі чого? Хто мені надасть житло, відшкодує кошти? А ви знаєте, що таке суд? Судя переносить справу. Де я маю харчуватися? Ми проти. Що, у Тернополі прокурори мудріші?
— Кажуть, що на прокурорів тисне Василь Пісний. Начебто прокурор Галина Борейко — племінниця дружини Василя Пісного.
— Львів — велике село. А він що має до цієї справи? Він мені сват, брат, кум? До нас взагалі дійшли чутки, що наш малий — хрещеник Пісного.
— А в мене інша інформація, що хрещений вашого сина Вова Морда…
— (Роблять круглі очі. — Авт.). Ви що, смішні? Хрещений батько Володі лежить на цвинтарі, — каже пані Наталя. — Його теж вбила міліція. Він сидів з дівчиною, пиво пив. Хрещений батько Володі побачив, що дітей б’ють, бо у нього так само двоє дітей росло. Це було у буремних 90-х рр. Він підійшов і запитав: «Пацани, навіщо ви їх б’єте? Ну, сидять пиво п’ють». Йому так дали, що його одразу забрали у лікарню на Топольну. Там він полежав, йому повідбивали органи…
— А ви Вову Морду знаєте?
— Знаємо, — каже пан Володимир. — Він з мого року, ми у футбол грали разом. Він живее біля нас…
— А ви з ним спілкуєтеся?
— Ні. Ми його вже не бачили не знати скільки років. Раніше, коли зустрічалися, спілкувалися.
Батьки розповідають, після смерті сина, камери спостереження у будинку спрацьовували сорок днів. Реагували на рух… Після сорока днів — тиша…
Відео, яке надали редакції «ВЗ» батьки загиблого хлопця (18+)