«Соцзахист дає лише важкі візки, якими незручно пересуватись, тим паче з дитиною на руках…»

Її історія вражає. Десять років тому Каріна Айрапетян отримала травму хребта. З того часу пересувається на візку. Однак дівчина не здалась, два роки тому пішла в інваспорт і завоювала «золото» на кількох чемпіонатах з пара-карате!

За цей короткий час стала чемпіонкою України, світу та Європи! А близько місяця тому 25-річна Каріна стала мамою. У неї народилася донечка, яку батьки назвали Вірою. Однак молода родина має проблеми з житлом.

Потребує мама і нового візка. Журналіст «ВЗ» розпитувала Каріну про її життя. Сподіваємося, що світ не без добрих людей…

Волонтерка та соцпрацівниця Наталія Вовк написала на своїй сторінці у «Фейсбуці»: «Каріні важко пересуватись на візку з дитиною, візок у неї старенький, колеса часто ламаються. Чоловік постійно на роботі, тож возити Каріну нікому. Наш соцзахист дає лише важкі візки, якими незручно пересуватись, тим паче з дитиною на руках. Ідеально було б мати легкий візок активного типу чи електроскутер. Можливо, хтось має подібний, але не користується? Може, має можливість подарувати? Бо якщо купувати, то це дуже дорого — «в районі» 20 000 гривень.

А ще у Каріни дуже гостра проблема з житлом! З грошима у них важко. А ціни на житло зараз шалені. Соціальний гуртожиток прийняв їх лише на декілька місяців. Тому якщо раптом хтось здає житло за мінімальну ціну — будь ласка, дайте знати! Хто хотів би допомогти чи дізнатись деталі — пишіть у приват".

Каріна розповідає, що народилася у Вірменії. Її мама — львів’янка. Десять років тому батьки розлучилися, і вони з мамою повернулися до Львова. Мама орендує квартиру у гуртожитку, що у Брюховичах. Про травму Каріна не хоче розповідати…

«Ми з моїм цивільним чоловіком Іваном орендували квартиру у Франківському районі, — каже Каріна (Каріна познайомилась з Іваном на весіллі у своєї подруги. — Авт.). — Коли у нас народилася донька, оплачувати оренду стало важче, хоча чоловік з ранку до пізнього вечора на роботі (працює на СТО, автомайстром). Власник підняв ціну до 6,5 тисячі грн. (разом з комунальними). Тепер ми живемо на вул. Коновальця, у Центрі психологічної та соціальної допомоги. Але тут можна перебувати лише три місяці. Хотіли б знайти квартиру, але щоб ціна була доступною. Ціни у Львові на оренду житла шалені і неприпустимі. Не можемо собі дозволити навіть 3 тисячі платити плюс комунальні…».

Каріна прописана на вул. Кирилівській (у Центрі обліку та нічного перебування бездомних громадян). Стоїть у черзі на квартиру у міськраді. У цій черзі, за її словами, вона під номером 6 тисяч «з чимось».

Молода родина шукає квартиру у Франківському районі, бо там більш-менш зручна інфраструктура для людей з особливими потребами. «Я могла сама і в магазин сходити, і в аптеку, — каже дівчина. — Тут, де ми зараз живемо, поблизу немає жодної аптеки. Усі магазини зі сходами… Мама, коли вихідна, може прийти і з дитиною погуляти. Щоб відвезти мене у поліклініку, мама бере вихідний. Сама я туди навіть не доберусь (Мова про 5-ту поліклініку. — Авт.)».

Каріна тимчасово залишила спорт. Усю увагу приділяє новонародженій Вірі. «Мій візок уже віджив своє, — веде далі молода мама. — Я його купувала вже „беушним“. Там постійно розбиваються підшипники. Їх потрібно міняти. Мені потрібен візок якомога легший. Моделей і варіантів дуже багато. Але активні візки виготовляють лише за кордоном. В Україні таких легких візків не виробляють. Бо коли сидиш на візку, його потрібно крутити. І дитину у той момент неможливо тримати. Тому героскутер для мене так само актуальний…».