Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

Одружилися у Карпатах і поїхали на власну ферму в Альпи

Ділове продовження українсько-австрійського весілля на Львівщині.

Що зазвичай роблять молодята після того, як стали на рушничок щастя? Правильно! – їдуть світ за очі проводити медовий місяць. У цього подружжя все вийшло не зовсім так – після того, як відгуляли в Україні весілля, гайнули до Австрії, звідки походить молодий, і там у селі Госрамінг на повну котушку зайнялися... сільським господарством.

Про те, як побралися Ольга Хоменко з Полтави і Томас Гуенер (обоє спеціалізуються на органічному агробізнесі) «Високий Замок» писав 17 серпня минулого року. Поєднали вони свої долі у мальовничому карпатському селі Долинівці, що у Сколівському районі на Львівщині (дізналися про нього через Інтернет). Бенкетною залою слугувала старенька стодола на обійсті Юрка Скарбінця, яку його внуки – фотохудожник Олег Головацький з братом-ресторатором Ігорем – пристосували під проведення сучасних забав. Серед карпатської природи і гостинних бойків кілька десятків австрійців почувалися wunderbar – як на фестинах у рідних Альпах. Серед багатьох «родзинок» цього свята була і така: Томас написав у запрошеннях, щоб замість презентів дарували їм гроші. Кошти були потрібні для купівлі... ферми.

Гості зважили на прохання молодят. І нині Ольга з Томасом господарюють на власній фазенді, що на півдні Австрії. Хазяйство: 10 гектарів пасовища, 10 гектарів лісу, будинок, хлів, трактор, реманент для роботи у полі. Хатинку молоді фермери придбали нівроку! – два поверхи з мансардою, 11 жилих кімнат, кухня і три ванни. Перший поверх колишні господарі збудували ще 250 років тому, другий – у 1947-му. Будинок і землю Гуемери придбали через суд у фермера, який збанкрутував. Будівля захаращена, у ній, крім старовинних меблів, багато мотлоху і пилюки, яку доводиться прибирати новим ґаздам. Почасти допомагають наводити лад друзі Томаса, які часто приїжджають сюди на вечірку. Ольга розповіла нам: поки з чоловіком пройшлися у справах до сусідів у селищі, друзі і занедбану кухню вимили, і їсти наварили...

Надивившись телевізійної реклами про бауерів в Альпах, ми подумали, що це українсько-австрійське подружжя теж візьметься виробляти молочну продукцію. Не вгадали.

- Тут усі займаються вирощуванням корів, тому молока на ринку надто багато, – пояснює Ольга. – Вирішили взятися за овочі, розширимо сад. Вирощуватимемо «без хімії» цибулю, моркву, капусту, огірки. А з часом дійдуть руки і до органічного тваринництва.

Крім роботи на власному полі, Гуемери підпрацьовуватимуть на стороні. Ольга піде у продавці, а Томас спробує стати викладачем у сільськогосподарській школі. Додаткові кошти потрібні, щоб погасити 20-річну позику. Умови кредитування привабливі – кошти дають лише під 2,5-3%. В Україні про таке доводиться тільки мріяти.

Запитую Ольгу, чи не шкодує, що змолоду впряглася у таку каторжну, «як колись у колгоспі», роботу. Відповіла: «У колгоспі наші батьки працювали невідомо на кого. А ми – на себе».

На Новий рік у гості до Гуемерів приїжджали святкувати три десятки їхніх австрійських друзів. Від весільних фото у Долинівці, що їх зробив Олег Головацький, були у захваті. Годинами переглядали світлини через проектор.

Ольга не приховує почуттів:

- Деякі наші австрійські товариші кажуть: «Ваше весілля у Долинівці нам запам’яталося більше, ніж власне». На весіллі ми танцювали обрядовий танок «Плескач». Тож мої австрійці досі його танцюють…

Фото із домашнього архіву подружжя Гуемерів

Схожі новини