Передплата 2024 «Добрий господар»

Українка заповнила «білу пляму» в науці

Наймолодший доктор наук в Україні пояснила природу ракових мутацій. Їй уже пророчать Нобелівську премію!

Українка Ольга Броварець — старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики - здійснила відкриття, яке наблизить людство до вирішення проблеми подолання раку та деяких вірусних захворювань, спричинених клітинними мутаціями. А ще — допоможе вдосконалити роботу біокомп’ютерів (гібридів інформаційних технологій і біологічних систем). Найцікавіше те, що Ольга, найімовірніше, є наймолодшим доктором наук в Україні. Дисертацію захистила... у 29 років!

У 1953 році британський фізик Френсіс Крік і американський біохімік Джеймс Уотсон створили просторову модель ДНК (за що отримали згодом Нобелівську премію). З тих пір наука намагається пояснити причину появи точкових мутацій. Існують дві гіпотези і обидві сходяться на тому, що це відбувається, коли у структуру ДНК вбудовуються неправильні пари. Але як вони утворюються, яка їх природа — відповідь на це запитання змогла дати лише українка разом зі своїм науковим керівником — Дмитром Говоруном.

Організм людини містить 23 пари хромосом. У кожній є молекула ДНК, яка несе у собі всю генетичну інформацію і нагадує скручену спіраль. Якщо її розправити, побачимо, що всі пари основ мають чітку геометричну структуру. У парах з мутаціями вона видозмінюється. Ольга Броварець зуміла вичислити, як їм вдається обманути ДНК, вбудуватися у спіраль та викликати патологічні зміни в організмі.

ДНК постійно піддається мутаціям, за рахунок чого люди мають можливість розвиватися, адаптуватися до більш складних умов життя. Водночас стають причиною хвороб. Коли вчені зрозуміють як відбувається мутагенез, людство нарешті зможе ефективно захищатися від смертельно небезпечних захворювань.

“Науковими дослідженнями Оля зайнялася, коли навчалася на третьому-четвертому курсі. До кінця п’ятого у неї вже налічувалося сім наукових публікацій. Цього достатньо для захисту кандидатської. Навчалася Ольга у двох аспірантурах — в Інституті високих технологій Київського національного університету ім. Т. Шевченка на біофізиці та заочно у нашому (Інституті молекулярної біології і генетики.- Авт.) на молекулярній біології. Кандидатську захистила у 25 років. Докторську — у 29. Існує вимога, що між обома захистами має минути п’ять років, але Ольга не захотіла чекати. На захист докторської просила дозволу у Міністерства освіти. Дисертацію мусила повторно захистити у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна”, - розповів “ВЗ” науковий керівник Ольги Броварець, учений у галузі молекулярної біофізики, професор Дмитро Говорун.

Усі розрахунки талановитий науковець проводила на потужному комп’ютерному сервері в Інституті, придбаному за грантівські кошти. Перевірити їх на реальній ДНК узялися американці (в українців немає такої технічної можливості). Розрахунки підтвердилися.

Ользі Броварець уже пророчать Нобелівську премію. “Звісно, успіх окриляє. Торік разом із моїм науковим керівником отримали премії Scopus Awards Ukraine у номінації “Найкращий колектив учених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій” та премію “Лідер науки України 2016. Web of Science Award”. Поганий той солдат, який не хоче стати генералом. Я, як і кожен науковець, хотіла б отримати Нобелівську премію, - зізналась у розмові з кореспондентом “ВЗ” Ольга Броварець. - Але це - не основна мета. Мені подобається відкривати щось нове, те, що може принести користь людям. Ми (разом із Дмитром Говоруном. - Авт.) не винайшли ліків проти раку, як це “розчули” деякі українці. Лише трохи наблизились до вирішення проблеми”...

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень