Передплата 2024 «Добрий господар»

Уперше стала мамою у 45 років

Вагітність у «безплідної» жінки лікарі побачили за три тижні до пологів!

Вона довгі два десятиліття ходила по лікарях, знахарях і зцілителях, але кожен лише розводив руками: «Діток вам не мати». Ці слова, як вирок, терзали тіло та душу... Але коли літа повернули на п’ятий десяток і жінка змирилася з бездітністю, сталося диво.

Наша героїня — Наталія Данилюк зі села Свинарин Турійського району, що на Волині. Заміж вийшла у двадцять і понад усе мріяла виховувати з чоловіком купочку діток. Але минали роки, а лелеки все оминали їхній дім. Жінка влаштувалася на роботу у школу вчителькою математики й почала вкладати всю душу у чужих синів та дочок. Хоч продовжувала мріяти про власних. Але радісної новини все не було...

Попроходила усі можливі обстеження, аби виявити причину безпліддя. Якоїсь патології медики не бачили, та особливої надії на народження дитинки не давали. Не допомогли й сільські зцілителі, до яких зверталася. І лише одна жіночка з Маневицького району Волині, до якої звернулася за порадою, втішила: «Ще у тебе буде хлопчик, не переживай»...

Пригадує, як одного разу восени колега приніс на роботу гарних яблук.

- Мені їх так захотілося — край! — розповідає жінка. — Ті яблука були кислі-кислі, а мені, як мед. Дівчата глянули на мене, як я з апетитом смакую, й почали жартувати: «О, то, може, ти вагітна». Й нагадали мені слова тієї жінки, що напророкувала сина. А я ще, пам’ятаю, відповіла: «То було б дуже жорстоко у 45 стати перед вибором й бути змушеною зробити аборт…».

Певно, Господь почув ці слова жінки, тому про вагітність вона й не дізналася до останнього. Хоча очевидні симптоми, звісно, були. У вересні в жінки почали набрякати груди, побільшали й потвердішали. Стурбована такими змінами, Наталя Павлівна побігла до лікарів. Її відразу направили на обстеження в онкодиспансер.

“Мене тоді лікар відразу запитав, чи я, бува, не вагітна. Кажу, що ні, то я по природі повненька. Оглянувши груди, лікар запевнив, що ніякого онко нема. І я трохи заспокоїлася”, — пригадує свої хвилювання жінка.

А потім зайшла до аптеки мамі по ліки.

Побачила полицю — з тестами на вагітність. І Наталя Павлівна купила один. Зробила його лише заради цікавості. Коли побачила дві смужки, очам своїм не повірила.

- Мені зашуміло в голові... Не може такого бути! Я впала навколішки перед іконами. Молюся і плачу-ридаю. До хати зайшов чоловік. Злякано на мене глянув. Виявляється, подумав, що мені в лікарні діагностували рак, і я не знаю, як йому про це сказати, — розповідає жінка.

Наталя Павлівна пішла до свого гінеколога. Розповіла про підозри й попросила оглянути її. Лікар відмахнувся. Правда, відправив на УЗД.

...Лікар водила спеціальним пристроєм по животу, Наталя Павлівна дивилася у монітор, що стояв перед нею. Побачила контури дитинки, маленькі ручки, ніжки. Усміхнулася, думаючи, що це якась «заставка», «реклама». Лікар почала називати асистенту якісь цифри, не дуже зрозумілі пацієнтці терміни... Йшлося про третій триместр.

- Я не витримала й питаю: «Ну що, є там у мене щось?». А лікар мені: «У вас хлопчик».

Був шок і море сліз радості. Лише тоді розповіла усе чоловікові. Олександр від щастя не знав, куди себе подіти! Вперше мав стати батьком у 52 роки.

А потім трапилося непередбачуване: через три тижні Наталю Павлівну терміново прооперували (не доносила маля понад місяць), й на світ з’явився Матвійко.

Це синьооке біляве хлоп’я — справж­ній клубочок щастя, вимолений батьками.

Схожі новини