Підірвали, але не залякали

Коли кілька днів тому в Одесі біля ресторану «У Ангелових» пролунав вибух, міліція кваліфікувала його як теракт. Богу дякувати, ніхто не постраждав. Мабуть, ангели оберігають від найстрашнішого родину Ангелових, яка живе у приміщенні власного ресторану. Ресторан неодноразово заміновували. Комусь дуже заважає не лише заклад, а й його власниця — Ірина Ангелова, відома в Одесі своєю активною проукраїнською позицією.

- Приблизно два місяці тому була чергова спроба підірвати родину Ангелових, — бідкається президент Міжнародної асоціації розвитку підтримки української культури, відома акторка Галина Сулима. — Юля, донька Ірини, поверталася пізно вночі додому і побачила перед дверима пакет. Викликала саперів, які знешкодили вибуховий пристрій. Цього ж разу вирішили не просто підірвати ресторан, а підклали вибухівку з конкретною метою, бо добре знають, що там ночує власниця з донькою. Повилітали шибки з вікон у ресторані і в сусідньому закладі. Але Одеса — то є Одеса. Оголосили флеш-моб, художники давали свої картини, виступали артисти, музиканти, — щоб виручені кошти віддати Ірині для відновлення приміщення. Незнайомі люди несли гроші. Приїхали мер міста Труханов і губернатор Саакашвілі. Ремонтувалися відразу вікна й двері, кожен допомагав чим міг.

- Чому роблять шкоду Ірині Ангеловій?

- Вона з першого дня активний борець за незалежність Одеси. Одні її поважають за патріотичні погляди і допомогу воїнам АТО, а інші бояться і ненавидять, — каже Галина Сулима. — В її кафе один час розміщалися волонтери. Ірина пече хліб і готує обіди для поранених, які лікуються в одеському госпіталі.

...Це зараз пані Ірина — активний борець за мир в Україні. І суперовий кухар. А у дитинстві мріяла стати винахідником, який назавжди вбереже всіх від раку створеними нею ліками. Лікарем стати не судилося, бо з’явилася інша мрія. Любила квіти і вже не уявляла себе без них, тому вирішила присвятити життя ботаніці. А мама бачила її вчителем мови та літератури. Тому Ірина закінчила філфак, хоча і не уявляла себе на вчительській посаді. Писала вірші, друкувалася в газеті... Шукала себе.

- І знайшли, врешті-решт, у собі талант ресторатора?

- (Сміється. — Г. Я.). Коли вийшла заміж і народила донечку Юлю, вирішила присвятити себе сім’ї, — каже Ірина Ангелова. — Ось тут і пригадала мамину науку з кулінарії. Не просто борщик зварити чи ще щось, а зі страви зробити кулінарний шедевр, додавши у нього свою “родзинку”.

- То ви вирішили відкрити ресторан з чоловіком?

- Ні, ми розлучилися. А ресторан я відкрила сама. Якось ми з друзями гуляли і зайшли в “Гольфстрім”. Це була типова забігайлівка на території яхт-клубу, де наливали коньячний спирт і де панувала суцільна антисанітарія. Ось тоді я й подумала: а чому б не подарувати цьому закладу затишок, чистоту і смачну кухню? Ми з друзями швидко оформили документи і, не маючи зеленого поняття у ресторанному бізнесі, взялися за роботу. І все у нас вийшло. “Гольф­стрім” став єдиним в Одесі рестораном, де на столах стояв гарний новий посуд, а у ньому — якісна і смачна їжа. Сюди з’їжджалися відомі люди, політики, навіть кримінальні авторитети...

- І ви з друзями домоглися того, що ресторан став найкращим в Одесі?

- З друзями ми розійшлися. Я стала єдиною власницею “Гольфстріму”. Закохалася у власного бармена, вийшла за нього заміж, і на цій щасливій хвилі ми з чоловіком неслися до успіху. Тільки у нашому ресторані були справжні страви, а не підробки. Якщо ми вирішили готувати фуагра, їхали вчитися до Франції. Ми першими привезли в Одесу омарів і устриць, навіть ікру щуки. Ми стали міським концертним і кінематографічним майданчиком. Тут знімали епізоди багатьох фільмів і серіалів. У “Гольфстрімі” було найкраще в Україні еротичне шоу під керівництвом хореографа з Оперного театру. Ми були законодавцями ресторанної моди, бо виходили за рамки того, що було всюди.

А потім життя пані Ірини стало схожим на зебру. Білі смуги швидко змінювалися чорними. Спочатку їй перекрили в’їзд і вихід до моря. Грошей вистачало на життя, але бракувало на розвиток, і бізнес почав танути як снігова бурулька. Рестораторка втратила спочатку один ресторан, потім — інший. Ніяк не могла зрозуміти, як це можна прийти і відібрати у людини те, що вона ліпила на порожньому місці. Ось так відібрати лише тому, що комусь сподобався її бізнес... Не знала, як далі жити...

Усе змінилося тоді, коли донька Юля поїхала на чемпіонат світу з кондитерського мистецтва. Участь у конкурсі вселила надію у родину Ангелових. Вони відкрили ресторан, де сім’я — власники і шеф-кухарі свого власного закладу. Пані Ірині допомагають сестра і її донька.

Коли рік тому в України відбирали Крим, Ірина Ангелова гостро це переживала. Почала допомагати армії, попри те, що ресторанний бізнес зараз не в кращому стані. Ресторани закриваються масово, тому що людям зараз не до розваг.

Хтось жертвує гроші, а Ірина Ангелова разом із волонтером Далією Северин почала з того, що стала збирати для армії шкарпетки і білизну. У кафе відкрився волонтерський центр. Але з часом його масштаби настільки зросли, що бракувало місця, тож волонтерам довелося переїхати.

Ресторан “У Ангелових” став місцем збору патріотично налаштованих одеситів і гостей Одеси. Тож кафе підірвали ті, кому така любов до України не подобається...