Біженок із Донбасу вербували в ізраїльські борделі
Дівчатам, які рятувалися від війни та злиднів, обіцяли платити 50 доларів за годину «роботи»
19 січня у міжнародному аеропорту “Львів” під час посадки на літак сполученням “Львів — Київ — Тель-Авів” співробітники управління боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, ГУ МВСУ у Львівській області затримали 59-річного львів’янина, який збирався піднятися на борт літака у супроводі чотирьох симпатичних панянок. Дівчата летіли в Ізраїль — щоб опанувати там найдавнішу у світі професію.
Затриманий ділок і його спільник отримали замовлення від своїх ізраїльських партнерів на постачання “живого товару”. Зловмисники шукали у Львові гарненьких дівчаток, які не мали навіть перспектив отримати пристойну роботу. На гачок зловмисників клюнули чотири красуні — жителька Львівської області та три дівчини, які втекли до Львова з палаючого Донбасу.
Під час особистих зустрічей вербувальник не приховував, що пропонує дівчатам роботу проституток. Та не варто осуджувати юнок за те, що вони погодилися на цю пропозицію.
Тікаючи від війни, молоді жінки опинилися в чужому місті без засобів на існування, підтримки знайомих і рідних. Знайти роботу переселенцям зі сходу, які не встигли оволодіти якоюсь професією, проблематично. Навіть орендувати житло “заїжджим” доволі важко. Одна із біженок, яку завербували зловмисники, скажімо, приїхала з Донбасу до Львова з двома маленькими дітьми. Не мала можливості їх нормально одягти та годувати. Просити постійно допомоги у добрих людей, казала ця жінка, їй набридло. А гірше, ніж зараз, вважала, бути не може.
А вербувальник обіцяв молоденьким дурепам золоті гори в далекій країні. Казав, що за годину “роботи” отримуватимуть 50 доларів на руки. Дівчат, мовляв, забезпечать охороною, винаймуть для них комфортабельні квартири, ще й дорогу оплатять... Дві юнки не мали закордонних паспортів. Їх оформлення оплатив вербувальник.
Навряд чи дівчата, яких вдалося завербувати сутенерам, здогадувалися, що саме їх очікує в Ізраїлі. Повернувшись на батьківщину, одна із колишніх працівниць махону, як називають в Ізраїлі борделі, розповіла про свої будні: “Лягала спати о шостій ранку, прокидалася о десятій годині. Протягом дня мусила перебувати у фойє, де за столиками сиділи клієнти, — випивали, розглядали дівчат. Клієнт платив сутенерові від 100 до 600 шекелів (25-150 доларів). З них повії отримували близько 20 шекелів. Та я цих грошей не бачила. Їх тримав у сейфі власник махону, ніби для мого повернення на батьківщину після завершення контракту. Втекти можна було. Та без грошей, знання мови на це мало хто наважувався. Я чула багато історій про те, що втікачок ловили, калічили або викидали оголеними у Палестинській автономії”.
За ініціативи прокуратури, повідомили у її прес-службі, до Галицького районного суду Львова скеровано клопотання про взяття під варту затриманого сутенера. Як стало відомо “ВЗ” з власних джерел, чолов’яга, який вирішив заробити на “живому товарі”, раніше неодноразово перебував в Ізраїлі на заробітках. Гарував там на важких роботах. Якось познайомився з тамтешніми сутенерами і зрозумів, що вербувати новітніх повій набагато прибутковіше та вигідніше, ніж горбатитися на будівництві.
Довідка «ВЗ»
За даними Інтерполу, пік постачання українок у закордонні борделі припав на 2012 рік. Того року лише в борделях країн Євросоюзу “працювали” 100 тисяч українок (кожна четверта повія). Згодом кількість спроб вивезення “живого товару” з України за кордон значно зменшилася.
