Кастетом – в обличчя

Під час патріотичного фестивалю «Згоранська ватра» у селі Згорани біля Любомля на Волині двоє проросійських молодиків «за тридцять” жорстоко побили письменника Володимира Лиса

(на фото). Нападники сипали завченими образами про “бендеровців” та били кастетом по голові. Після нападу “туристи” продовжили подорожувати відпочинковими базами Волині, а жертва опинилась у лікарні зі струсом головного мозку. Письменник, попри погане самопочуття, погодився розповісти кореспонденту “ВЗ” деталі побиття.

Національно-патріотичне таборування “Згоранська ватра” на Великому Згоранському озері вже стало традиційним, цьогоріч на “ватру” був запрошений відомий уродженець села Володимир Лис. Він — лауреат Шевченківської премії, автор популярних романів «Століття Якова», «Соло для Соломії». Багато українців знає його і як «народного синоптика».

“Напад стався після того, як ми відкрили біля мого села Згорани пам’ятний знак — хрест на місці бою вояків УПА з енкаведистами, — розповідає пан Володимир. — Поблизу села, на хуторі мого дядька, я проводив тривалу пошукову роботу, дослід­жував місцевість, де велися бої. Після відкриття пам’ятки провів усіх і пішов додому. Аж тут якісь хлопці брутально обзивають Украї­ну, бандерівців... Вирішив промовчати. Але коли прозвучала фраза: «А потом их повели на обед. Наверное, человечиной кормили. Они же там ничего другого не едят», то я вже не міг витримати. Спробував спокійно поговорити, навести кілька аргументів на захист... Але у відповідь почув такі брутальні образи, що соромно згадувати. Казали, що Україна фашистська, що Європу не визнають, всіляко ображали воїнів УПА. Їхнім останнім аргументом був кастет”.

Пан Володимир каже, що ніяк не очікував нападу. Та й пересуватись наодинці по рідній місцевості досі було безпечно. “Це ж моє село, — пояснює. — Йшов глухою вулицею, але недалеко від центру...”. Не врахував тільки, що через село проходить шлях на облюбовані відпочивальниками озера. Мешканці озерних районів Волині мало не щодня змушені терпіти образи і зухвалу поведінку проросійських гостей. Туристами на джипах та з кастетами тут нікого не здивуєш. “Їх було двоє. Один дістав просто з кишені кастет і вдарив по обличчю. Отак побили і спокійно пішли собі до джипа. Номерів розгледіти не зміг — машина від нас десь на відстані двісті метрів була. Очевидно, що це не місцеві і точно не психічно хворі люди. Думаю, це так звані наші “внутрішні біженці” з Донбасу. Один розмовляв виключно російською, інший — теж, але вживав українські наголоси, сказав кілька українських фраз. Вони тут, на Шацьких озерах, настільки нахабно поводяться, настільки по-сволочному, що їх люди починають ненавидіти”.

Зараз потерпілий нама­гає­ться вмовити ескулапів відпустити його на домашнє лікування. “Такий головний біль, що неможливо читати, важко говорити”, — каже пан Володимир. Служби міліції та СБУ про напад повідомлені.