Передплата 2024 ВЗ

Постсвятковий синдром

Після затяжних свят організм відмовляється працювати

«Український рамадан», якого всі з нетерпінням чекали, добігає кінця й залишає після себе не лише приємні спогади. Застілля, поїздки та походи в гості вибивають нас зі звичної колії і призводять до постсвяткового синдрому. За спостереженнями психіатрів та психологів, після затяжних зимових свят значна кількість людей потерпає від депресії.

За словами головного лікаря психоневрологічного диспансеру Володимира Яєчника, після тривалих свят на нас несподівано «навалюється» жорстока реальність, яку сприймати нецікаво.

Різка зміна веселої атмосфери на буденну, навантаження, від яких вже відвикли, призводять до депресивного настрою. Щоб адаптуватися до нових умов, знадобиться щонайменше декілька днів, й уникнути цього — неможливо. Те, що найближчим часом буде важко включитися у робочий ритм, — нормально, але варто слухати свій організм та намагатися не експлуатувати його.

Єдиний порятунок — це психологічна установка. Слід заздалегідь налаштувати себе на те, що спочатку буде складно, але цього не варто лякатися, адже постсвятковий синдром — процес, який швидко минає. Деякі люди, намагаючись уникнути важкої адаптації, останні дні «рамадану» намагаються підготуватися до трудових буднів, відмовляючи собі у святі. Даремно, адже це означає гасити для себе барви життя: такий спосіб не покращить, а, навпаки, — ускладнить ситуацію та може призвести до серйознішої депресії.

Психолог Валерій Бесараб зазначає, що постсвяткова депресія більше властива людям, які розчарувалися у святах. Зазвичай усі з нетерпінням чекають на Новий рік та Різдво, сподіваються на щось особливе… Якщо мрії не здійснюються, з’являється короткотривала хандра. До того ж настання трудових буднів після затяжних свят — немов повернення від казки до реалій. Кожен із нас має у повсякденному житті проблеми, про які під час бенкетувань потроху почав забувати. Повернувшись до роботи, важко усвідомлювати, що турботи та труднощі нікуди не зникли — доведеться знову давати з ними раду. Але після тривалого «розслабону» зовсім не хочеться працювати — організм та нервова система й надалі прагнуть безтурботного веселого існування.

Не варто вдаватися до аскетизму — зараз не час відмовляти собі у задоволеннях. Після закінчення робочого дня краще не поспішати додому, а зустрітися з друзями, щоб поділитися свіжими враженнями, переглянути зроблені під час свят фотографії. Це розбавить рутину та, можливо, надихне на нові творчі ідеї.

Постсвяткова депресія — той період, коли потрібно дбати не про фігуру, а про своє психічне здоров’я: вживання шоколаду та інших смаколиків сприятиме виробленню гормону щастя, необхідного під час важкого адаптаційного періоду.

За словами головного психіатра Міністерства праці та соціальної політики Ірини Пінчук, деякі люди після свят переживають не депресію, а приплив сил. Варто замислитися над тим, що новий рік несе нові надії та плани. Сподівання на позитивні зміни в житті додадуть ентузіазму та творчої енергії. Звичайно, після тривалих бенкетувань, порушення режимів сну та харчування нас непокоїть втома, відчуття виснаження організму. Подолати такий стан допоможе помірне фізичне навантаження — варто записатися у басейн або спортзал. Важливо щодня піднімати собі настрій: можна подивитися кінокомедію, відвідати театр, придбати недорогу, але милу дрібничку…

У будь-якій післясвятковій роботі головне — початок. Виконання важкого зав­дання буде легшим, якщо не хапатися за все і відразу. Нагальні справи не так напружуватимуть, якщо розбити їх на менші та легші.

Входити у звичний ритм потрібно поступово, а відповідальні рішення краще відкласти на кілька днів. Важливі зустрічі та підписання контрактів, за можливості, краще відтермінувати, аби освіжити в пам’яті та врахувати всі дрібниці.

Плануючи день, у першу чергу концентруйтеся на нагальних справах і не дозволяйте собі зі старту занурюватися в роботу «по самі вуха». Затримки в офісі та понаднормова праця у перші дні — неприпустимі. Потрібно вчасно казати собі «стоп» та розслаблятися.

Важливо спати не менше восьми годин на добу та частіше бувати на свіжому повітрі: візьміть собі за звичку ходити на роботу або повертатися додому пішки. Якщо адаптаційний період затягується більше, ніж на два тижні, а дискомфорт лише підсилюється, варто замислитися про зміну сфери діяльності.

Схожі новини