Біля колишніх конюшень у Підгірцях встановили пам’ятник Шевченкові

26-28 вересня в НУ «Львівська політехніка» відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Ревалоризація архітектурних ансамблів ХVІІ-ХVІІІ століть (Золочів, Підгірці, Олесько, Броди, Свірж, Поморяни, Жовква)». Десятки науковців з України, Польщі, Росії, Австрії та Італії з’їдуться, аби обговорити незадовільний стан українських пам’яток і спробувати розробити стратегію їх порятунку. А напередодні конференції в архітектурному світі назрів скандал: на території Підгорецького палацово-паркового ансамблю — видатної пам’ятки епохи ХVII-XVIII ст., яку ще називають «українським Версалем», — тишком-нишком встановили погруддя Тараса Шевченка…

Погруддя Шевченка на території Підгорецького замку — мрія Бориса Возницького?

«Профанацію пам’яток та пам’яті вже годі терпіти, — йдеться у зверненні знаного українського архітектора, кандидата філософських наук, доцента кафедри Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» Орести Ремешило-Рибчинської до голови Львівської облдержадміністрації Віктора Шемчука і голови Львівської облради Петра Колодія. — Як можна допустити встановлення кустарно виконаного погруддя генія українського народу Т. Г. Шевченка біля приміщення колишніх конюшень?.. Прошу вас призупинити беззаконня і несмак».

Ореста Ремешило-Рибчинська вже понад тридцять років досліджує архітектурні пам’ятки в Підгірцях. Журналіст «ВЗ» зустрілася з пані Орестою, аби поговорити про «профанацію пам’яток і пам’яті».

— Мені сказали, що встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку на території Підгорецького замку — це втілення в життя мрії покійного директора Львівської галереї мистецтв Бориса Григоровича Возницького, — розповідає Ореста Ремешило-Рибчинська. — Але чому погруддя Кобзаря встановили біля гетьманського заїзду до замку — там, де колись були конюшні?! Вже не кажу про те, що така скульптура — салонна і не годиться для встановлення просто неба.

Невже у Підгірцях немає для пам’ят­ника Тарасові Шевченку кращого місця? Ще й напередодні відзначення 200-ліття від дня народження Кобзаря!

Але ж краще місце є — біля сільського клубу, будинку «Просвіти». Який, між іншим, також давно слід відремонтувати. А то перетворився на місце збору п’яничок...

На своє звернення до керівників області досі не отримала офіційної відповіді… Щоправда, ще у червні мене запросили на засідання комісії з питань культури. Члени цієї комісії саме від мене дізналися про наміри встановити на території Підгорецького замку пам’ятник Шевченкові… Усіх шокувала ця інформація. Обіцяли організувати виїзне засідання і призупинити встановлення погруддя на території історичного парку ХVІІІ ст. Але пам’ятник таки встановили — на гранітному пілоні, довкола облагородили територію. А найближчим часом планують освятити монумент… Після цього вже точно не виправимо ситуації.

Непродуманий ремонт і стихійна торгівля

— А які фахівці запроектували встановлення і декорування на території Підгорецького архітектурного ансамблю гігантських металевих труб, що імітують колони, та цегляного кіоску у вхідній зоні верхнього парку? — веде далі Ореста Ремешило-Рибчинська. — А намети перед костелом ХVІІІ ст., у яких торгують сувенірами, зокрема вишиванками китайського виробництва? Тут же готують шашлики... З’являються все нові й нові атракціони: чеканять монети, важаться... Усе це відбувається стихійно. Водночас для туристів не створено елементарних умов: немає стоянок для транспорту, не вирішено проблеми особистої гігієни...

Ще за президентства Віктора Ющенка було розроблено комплексну програму відновлення архітектурного ансамблю у Підгірцях. Змінювалися прем’єр-міністри, змінився президент, а програма досі припадає пилюкою…

З 1997 року ми з українськими та австрійськими колегами розпочали роботи з інвентаризації архітектурних пам’яток палацово-паркового ансамблю у Підгірцях: спочатку замку-палацу, потім — костелу та церкви, історичних кладовищ, паркової архітектури. А разом із польськими колегами та студентами вперше в Україні провели роботи з паркової археології. Завдяки цим даним можна до дрібниць прорахувати деталі і кошторис реставраційних робіт. На реставрацію Підгорецького ансамблю (замку, сусідніх пам’яток, зокрема костелу Воздвиження та Святого Йосипа і довколишньої території) потрібні десятки мільйонів гривень.

Борис Возницький намагався по крупинці щось ремонтувати у Підгірцях. Як у нас це часто відбувається, коли під кінець року капають якісь державні кошти… Але ці кошти освоювалися неправильно, непродумано. За останні роки у замку реставрували один із павільйонів тераси над казематами та сходи. Ця реставрація відбулася без підведення до будівлі комунікацій… А їх рано чи пізно треба буде провести — ХХІ століття надворі! І що тоді — знову руйнувати відреставровані кутки замку?..

Ірина РОМАНІВ, заступник голови Львівської облдержадміністрації

Разом із головою ЛОДА Віктором Шемчуком та директором Львівської національної галереї мистецтв Ларисою Возницькою-Разінковою ми поїхали у Підгірці, щоб на місці з’ясувати ситуацію, що склалася. Встановлення погруддя Тараса Шевченка (робота знаного скульптора Дзиндри) — задум Бориса Возницького. Він обрав і місце для цього пам’ятника, навіть особисто вбив у землю кілочки. У такий спосіб хотів зафіксувати важливу історичну подію: саме у Підгірцях століття тому відбулася перша в Україні панахида за Тарасом Шевченком. Запис про цей факт є у церковній книзі костелу Воздвиження та Святого Йосипа, що на території Підгорецького замку. Отже, встановлення погруддя Кобзаря у Підгірцях — не спонтанне, не поспішне (мовляв, щоб встигнути до 200-ліття від дня народження Шевченка), а продумане і обґрунтоване. І воно гармонійно вписується в архітектуру Підгорецького ансамблю. А те, що науковці акцентують увагу на сусідстві погруддя з колишніми конюшнями… Але ж конюшні недіючі, там немає ферми, не ведуться сільськогосподарські роботи. Це спекулятивне формулювання. Погруддя Тараса Шевченка встановлено на території музею-заповідника, а не біля конюшень.

Історичні факти

• Підгорецький замок у стилі «палаццо-ім-фортецца» з нижнім парком в італійському стилі з терасами, фонтанами та скульптурами, як резиденцію магната, було збудовано протягом 1635-1640 рр. під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за участю Боплана.

• 1720 р. — замок разом із численними селами у Костянтина, сина Яна ІІІ Собєського, купив польський державний і військовий діяч Станіслав Жевуський. 1728 р. його син Вацлав Жевуський почав масштабну реконструкцію і розбудову Підгорецького замку. В середині XVIII ст. палацово-парковий ансамбль переживає свої найкращі роки: формується верхній регулярний парк, зводяться костел — ротонда з колонами — та гетьманський заїзд (конюшні), переноситься з іншого маєтку магната дерев’яна церква. У селі активно функціонують броварня і цегельня, приносять прибуток пасіка та звіринець.

• У 1949 р. в Підгорецькому замку влаштували санаторій для хворих на туберкульоз, який діяв до початку незалежності України. На початку 1990-х палац перейшов під крило Львівської галереї мистецтв.

• У 1956-му в замку сталася велика пожежа, яка знищила більшу частину внут­рішнього оздоблення. Офіційна версія — пожежа сталася через замикання проводки. Науковці мають власну версію — підпал…

• 2006 р. — в ансамблі Підгорецького замку сталася ще одна неоднозначна пожежа — дотла згоріла дерев’яна церква Святого Михайла (пам’ятка XVIII ст.). За дивним збігом обставин, це сталося на День охорони пам’яток — 18 травня.