А що у вас, туристи, в рюкзаках?

Колись ми називали це своє захоплення просто: піти у гори. Брали у наплічники намети, спальники (усе тоді було важке, як ватяні ковдри), харчі та одяг — і рушали на електричку, а далі — на Близницю, Маківку, Петрос, Говерлу… Тепер цей відпочинок пішки називається «трекінгом», і ми, з розумінням сприйнявши віяння часу, почали ходити у гори з трекінговими паличками і перейшли на нове покоління спорядження, на зовсім інші намети, спальники та каремати — легкі, теплі та вологостійкі. А хто таких не має, бере напрокат.

Повернувшись ДНЯМИ з високих гір, склала список необхідних речей для тих, хто туди лише збирається, хто ночуватиме просто неба і харчуватиметься на траві. Можливо, комусь такі підказки без потреби. Але якщо триматимете список перед собою, збираючи наплічник, зменшите ймовірність забути щось необхідне.

Головне — наплічник, міцний, з широкими м’якими пасками на плечах та фіксацією на талії. Ця умова — обов’язкова, тоді вага вантажу буде оптимально розподілятися на усе тіло, а не лягати каменем на плечі. Ще краще — рюкзак з ефектом «дихаюча спина». Усі ці характеристики під час тривалого переходу мають велике значення.

Що ще треба?

Для «хатки»:

— намет (для високих гір краще з подвійним дахом, тоді і холод, і дощ вам не будуть страшні)

— спальник

— килимок або каремат; надувний сучасний килимок — краще, бо він і місця займає обмаль, і від холодної землі чи вологи захищає надійніше.

Для приготування їжі:

— пальник з балоном, заправленим газом або бензином (якщо не впевнені у тому, що буде можливість розпалити вогнище); якщо рушаєте туди, де багато дров, не забудьте сокиру

— сірники, обов’язково у поліетиленовому пакеті, щоб не намокли

— ніж

— легкий посуд: тарілка, горнятко та ложка (усе це зараз можна купити надлегке, буквально невагоме), казанок

— кухонний рушничок, який слугуватиме і серветкою, і «прихваткою» для казанка (а то доведеться пустити на шмату якусь футболку).

Одяг:

З обов’язкового:

— термобілизна

— кілька пар шкарпеток

— принаймні дві пари взуття, найкраще трекінгові черевики та зручні випробувані кросівки; ми з дівчатами брали ще й легкі крокси — майже невагомі сандалії, у які перевзувалися на привалах, даючи ногам відпочинок, в них можна і у воду зайти, і по росі ходити

— дуже раджу не забути вдома легку сорочку з довгим рукавом — зрозумієте, наскільки вона необхідна під палючим сонцем

— непродувна вітрівка,

—дощовик, бажано «з горбом» — для людини та рюкзака водночас

— принаймні одна «фліска», вона у горах краща за светр

— хоча б дві пари штанів (трекінгові, які рятують від вітру та швидко сохнуть від дощу, та флісові штани), джинси залишіть вдома

— плетена шапка та теплі рукавички (якщо ночуватимете високо у горах, де відчутні перепади температур)

— бандана або баф (зручна трикотажна «труба», з якої можна викрутити на голові будь-яку конструкцію)

— купальник (плавки).

З іншого:

— аптечка

— фотоапарат

— трекінгові палички (альпенштоки), їх зручність особливо відчуєте на скелястих стежках та при переході через гірські річки; окрім того, як запевняють знавці, з паличками ходок «скидає» з себе вагу рук, і тому менше втомлюється

— окуляри від сонця

— ліхтарик (краще той, що кріпиться на чолі)

— крем від засмаги

— безколірна губна помада

— пляшка з водою

— пакети для сміття

— свисток (може знадобитися у скрутну хвилину, принаймні непроханого гостя з лісу точно відлякає).

«Зайве»:

Обов’язково візьміть щось зайве, те, без чого вам буде некомфортно у поході. У мене це був записник та дві кулькові ручки. У когось — пудрениця або бінокль, або крокомір на руці. Іноді те, що одному зайве, іншому — найнеобхідніше.