«Заради морських левів навчився кричати, як чайки»...

Микола Тімченко зі своїми вихованцями — морськими левами — об’їздив півсвіту. Йому аплодували глядачі у цирках Франції, Німеччини, Італії, Греції, Бельгії, Нової Зеландії, Ізраїлю і, звісно ж, країн Латинської Америки, де гастролював з 1993 по 2001 рік... Ластоногі “артисти” на диво пластичні і граційні: грають із глядачами у волейбол, катаються на кулі, крутять кільця, піднімаються по вертикальній драбині, роблять “ласточку”, стійку “каучук”, навіть дають “п’ять” своєму наставнику. У репертуарі майже півсотні трюків, багато з яких не мають аналогів у світовій дресурі. Про себе та своїх вихованців Микола Тімченко розповів в ексклюзивному інтерв’ю “ВЗ”.

— Пане Миколо, познайомте, будь ласка, зі своїми вихованцями.

— Маємо трьох морських левів: далекосхідного сивуча Сеню і двох патагонських морських левів. Сеня важить близько тонни, Яша і Макс — по 500 кілограмів. Сені 13 років. Він народився у Московському цирку на Цвєтному бульварі. Назвали його на честь героя Юрія Нікуліна із фільму “Діамантова рука” — Семена Семеновича. 9-річний Яша і на рік молодший Макс із дикої природи. Шестимісячного Яшу привіз із Чилі, а Макса — з Уругваю.

— На вигляд морські леви незграбні і неповороткі. У те, що показують на манежі, важко повірити. Ці тварини добре піддаються дресурі?

— Легко, якщо ти професіонал. Одні тварини швидко вловлюють те, що від них вимагаєш, деяким треба приділити більше уваги. До кожного треба знайти грамотний підхід, треба знати характер кожного вихованця. Тричі на тиждень репетируємо по півтори години на день, у вихідні виступаємо. Для моїх вихованців не існує важких трюків, головне — правильно і доступно показати їм техніку. З морськими левами треба бавитися, розмовляти, люблять ласку і увагу. Я їм навіть масаж роблю! Спеціально закінчив курси масажу в Уругваї у ветеринарному університеті. Кожен дресирувальник має свій підхід до тварин, техніку, способи догляду... Ця група за день з’їдає 130 кг риби, 20 кг кальмарів і креветок. У раціон входять фрукти, овочі, морська капуста, яйця, риб’ячий жир. У нас у репертуарі є такий трюк, коли кладу на морду Семена Семеновича великого лосося. Він тримає його на носі до тих пір, поки не отримає команду з’їсти. У басейн з 30 тоннами води додаємо 400 кг морської солі. В індіанців майя є старовинні традиції лікування багатьох хвороб за допомогою морських ссавців. Я це бачив на власні очі. Тварини плавають по колу у басейні, заряджаючи воду. Люди з хворобами опорно-рухового апарату приїжджають туди лікуватися. Сидять, зануривши ноги у відра з цілющою водою. Коли повернувся у Росію, попросив фізиків дослідити воду, яку зарядили морські леви. Виявилося, що її електромагнітні властивості стали незвичайними. Очевидно, у цьому полягає цілющий ефект. У Чилі я рік дресирував ластоногих у центрі допомоги дітям з ДЦП, синдромом Дауна та іншими хворобами. Малі самі годують, по можливості доглядають за тваринами, плавають із ними. Досі замкнуті, вони почали радіти, сміятися, у них з’явилася любов до життя.

— Ви не лише дресирувальник, а й маєте науковий підхід до тварин...

— Так, я закінчив біологічний факультет Московського державного університету. В армії служив у Севастополі на Балаклавській військовій базі тренером морських тварин. За два роки пройшов чудову практику роботи з різними морськими тваринами: моржами, котиками, білухами. Ще на Балаклавській базі підготував зі своїми вихованцями шоу-програму, яку демонстрували у Севастополі. Після армії мене запросили на роботу на кафедру Інституту морських тварин Академії наук Росії. У дельфінарї працював з дельфінами, північними котиками, моржами, сивучами, тюленями, пеліканами, пінгвінами. Пізніше з братом-близнюком Василем вирушили в експедицію на Курильські острови — на острів Тюленів. Там багато чого дізнався про морських левів. Навіть навчився імітувати крик чайок. Ці птахи, коли знаходять косяк риби, кричать по-особливому. Морські леви, які лежать на березі, на цей крик кидаються у воду за поживою. Для них це своєрідний клич, мовляв, пора на полювання. Цим криком мобілізую своїх вихованців до роботи і виходу на манеж.

Раніше у групі було багато різних тварин. У радянські часи усіх дозволяли перевозити. Через пташиний грип заборонили перевозити пінгвінів, пеліканів. Зараз більше бавляться у комерцію — мало тварин, більше роботи. Наразі виступаю з трьома морськими левами. З ними працюю не лише на манежі, а й на льоду та на воді. Маю дві групи: одна — сім сивучів — у зоопарку в Уругваї, з іншою працюємо у краї-нах СНД. Я перший вивів на манеж цирку далекосхідних сивучів.

— Як транспортуєте тварин?

— Маємо спеціальний фургон із облаштованим басейном, в якому підтримується необхідний мікроклімат. Морським левам однаково комфортно і на суші, і у воді. Далеко перевозити тварин дуже дорого. Коли через півтора-два роки поїду в Уругвай, трьох морських левів передам синові Дмитрові. Він у мене дресирувальник з досвідом, сам виходить на манеж. Тож, поки повернуся, мої вихованці будуть у надійних руках.

Довідка «ВЗ»

Морські леви у середньому живуть тридцять років. Ростуть приблизно протягом 15 років. Набирають вагу до двох тонн. Самець запліднює самку раз на рік. Дитя виношує рік. Народжується одне морське левеня. Смокчуть материнське молоко до двох років. Морські леви чують, бачать, розрізняють запахи, видають звуки, розуміють до двохсот слів.