Передплата 2024 «Добре здоров’я»

До хворого – вертольотом

Закон «Про екстрену медичну допомогу» покликаний рятувати сільське населення.

Навколо Закону “Про екстрену медичну допомогу”, який ініціювала депутат від Партії регіонів Тетяна Бахтєєва, вирує чимало чуток. Підписаний президентом, він має набути чинності вже 1 січня 2013 року. Багато хто побоюється цих змін — мовляв, нічого доброго вони не віщують. Що насправді має відбутися на станціях “швидкої” та за якими правилами медики тепер рятуватимуть хворих, кореспонденту “ВЗ” розповіла заступник головного лікаря станції швидкої медичної допомоги Лілія Сирота.

— Ліліє Павлівно, за яким принципом зараз працюють “Швидка допомога” та “Медицина катастроф”? Дехто нарікає, що після виклику медиків годі дочекатися: мовляв, життя пацієнтів — під загрозою, тому й потрібні реформи...

— “Швидка” та “невідкладна” допомоги належать до єдиної структури. “Швидка” надає послуги людям у побуті. Працівники “Медицини катастроф” рятують постраждалих у надзвичайних ситуаціях.

До нас надходить безліч викликів. Уявіть собі, що зараз працює 35 бригад і потрібно їхати за 44 адресами. Доводиться “сортувати” виїзди згідно з терміновістю. У першу чергу потрібно допомогти потерпілим на місці аварії або чоловікові з підозрою на інфаркт, а вже після них поспішити до молодої жінки, у якої болить голова або підвищилася температура. Протягом 20 хвилин всіх відразу не відвідаєш! Багато викликів насправді недоцільні. Українці не усвідомлюють, чим повинна займатися служба “швидкої допомоги”. У людини щось заболіло, а їй ліньки йти в поліклініку, стояти в черзі. Мовляв, простіше викликати “швидку”: приїдуть додому, оглянуть, зроблять укол...

Є категорія “медичних терористів”, які телефонують по п’ять-шість разів на день, оскільки мають психічну залежність від білих халатів та ін’єкцій. Більшість таких пацієнтів — люди старшого віку, які не мають чим зайнятися, тож зациклюються на лікуванні. Серед молоді також вистачає панікерів. Один викликає “швидку” через те, що чухається голова, інший не знає, як збити температуру 37. Одного разу надійшов виклик: “Помирає 31-річний чоловік!”. З під’їзду до нас вибігли дві заплакані жінки — мати та дружина пацієнта. Побачивши їх, ми злякалися ще більше: мабуть, не встигли — помер... Коли зайшли до квартири, пан стояв живий-здоровий посеред квартири, тримаючи ушкоджений палець догори. Шаткуючи капусту, він порізав шкіру.

Штрафи за такі недоцільні дзвінки законом не передбачені. Мабуть, виправити ситуацію вдасться лише з допомогою страхової медицини. Тоді “медичним терористам” доведеться оплачувати всі послуги. У тому, що карета екстреної допомоги може затримуватися, винні також затори та автомобілісти, які не вважають за потрібне її пропускати. Наприклад, нещодавно одну з наших машин побили, коли лікарі поспішали до хворого.

— Що передбачає нова система?

— У “Швидкої допомоги” та “Медицини катастроф” буде єдине підпорядкування та фінансування. Наразі “швидку” фінансують з міського бюджету, а “Медицину катастроф” — з обласного. Якщо збільшать штат працівників, забезпечать транспортом, розшириться поле нашої діяльності. Зараз маємо можливість виїжджати не далі, ніж за 25 км від міста. Згідно з законом, ми мали б охоплювати всю область, але яким чином? У першому проекті закону йшлося про санітарну авіацію, але поки що її не передбачено. Для сільського населення наша допомога стала б безцінною, адже в районах медична допомога на катастрофічному рівні. Кожна обласна лікарня має пункт “швидкої допомоги”, однак далеко не всі селяни знають його номер телефону. Часто телефонують до нас на 103 (міську службу), а ми не маємо можливості допомогти — надто далеко. В обласному пункті сидить одна-єдина фельдшерка, яка сама має об’їхати всіх хворих. Не розбалувані благами цивілізації люди звертаються по допомогу, коли “припече”, і якщо станеться біда — сільський лікар не зможе допомогти. Нерідко селяни помирають дорогою до лікарні. Для того, щоб ми могли обслуговувати область, необхідний додатковий інвентар, можливість зв’язку. А це, мабуть, питання часу. Замість того, щоб надати нові машини, нам радять робити косметичний ремонт у старих.

“Мінусів” не вбачаю, адже у лікарів не забирають ні їхнього фаху, ні місця роботи. Навпаки, покращать умови праці: пересадять у кращий транспорт, нададуть реанімобілі, всі необхідні для роботи ліки. Для працівників нашої системи закон передбачає пільги на оплату комунальних послуг.

Схожі новини