Не дали мандата – віддайте зремонтовану дорогу!

Всього за лічені хвилини село Рибчинці на Вінниччині ледь не на всю Україну «загуло». А все через сільську дорогу, яку ще перед виборами облагородив кандидат-самовисуванець Петро Юрчишин. У гонці за депутатський мандат він поступився висуванцеві від Об’єднаної опозиції (по 13-у округу), нардепу Миколі Катеринчуку. Та не встигли у ЦВК офіційно підтвердити результати виборів, як про поразку Юрчишина пішов поголос на всю Вінниччину і далі. Той, мовляв, так розлютився на «невдячних» виборців, що розпорядився зруйнувати грейдером ту саму сільську дорогу, яку кілька місяців тому засипав на радість селянам щебенем.

Інформацію про дорожній вандалізм «прольотнього» кандидата поширив сайт «Тексти.org.ua». У післявиборчій люті Юрчишин нібито не лише облагороджену дорогу з болотом змісив, а ще й попередив селян, що тепер не бачити їм, як свого носа, цін, за якими підприємливий кандидат-бізнесмен скуповував у них молоко.

Щоб довідатися подробиці цієї скандальної історії, журналіст «ВЗ» зателефонувала до Рибчинецької сільради. Жіночка на іншому кінці дроту повідомила, що ні голови, ні секретаря на місці немає. А почувши, з якого приводу телефоную, уточнила: «Та у нас тут така біганина через ту дорогу! Навіть прокуратура була. І Юрчишини вже приїхали. Зараз телебачення має бути. У районі — «чепе». Там теж десь взнали про дорогу, хтось, мабуть, подзвонив. Вже й голова райадміністрації нам телефонував. Тепер — перевірки. Подзвонили до голови сільради, сказали, що треба писати пояснювальну».

— То правда, що дорогу зруйнували? — запитую.

— Та де! — каже моя співрозмовниця, вона же — касир Рибчинецької сільської ради Світлана Заграбчук. — Ніякої дороги ніхто не перекопував.

— Хто ж такі чутки розпустив?

— Не знаю. Ми про таке і не чули, поки мені зі сусіднього села не подзвонили. «Що там, — питають, — у вас таке діється з дорогою?». «Нічого, — кажу, — дорога — на місці. Мій зять щодня по ній їздить».

— А чого пан Юрчишин вирішив її облагородити? Під вибори?

— Брати Юрчишини мають у Хмільнику маслозавод. Підприємство не працювало, його відремонтували, і тепер беруть у наших людей молоко. А дорогу щебенем присипали, щоб молоковоз міг проїхати. Хоча і не тільки для цього. Юрчишин допоміг з дорогою, щоб люди йому молоко понесли (бо до того часу у нас інший закупівельник молоко брав). Сказав: «Я вам висиплю дорогу, як дасте мені молоко». Люди дали, він приїхав і висипав дорогу. Там вся вулиця (хат 40) йому молоко віддає.

— А інші, які щебенем не облагородив?

— Інші теж дають. Але саме на тій, яку засипали, дуже болото було.

— І за якою ціною Юрчишин у Рибчинцях молоко скуповує?

— Давав по 2,32 грн. Він лише недавно почав у нас молоко брати — з червня. Раніше нам платили по гривні, 1,20, 1,50. А як Юрчишин почав брати, з’явилася конкуренція. Він більше почав давати, й інший закупівельник змушений був підняти ціну, щоб від нього люди не переходили.

— В Інтернеті була інформація, що, програвши вибори, Юрчишин нібито пригрозив селянам, що платитиме за молоко менше. Вам щось про це відомо?

— Перед виборами розрахувався за десять днів, ще за шість залишилося. Сказав, що гроші будуть 6-7 листопада. Сьогодні (6-го) не було. Може, завтра будуть.

— І раніше було, що за молоко з людьми не одразу розраховувалися?

— Юрчишин платить двічі на місяць — виходить по 15 днів.

— Багато корів у вас на селі тримають?

— Хто — дві, хто — три. А є, що і по чотири-п’ять на подвір’ї...

Звідки у чуток про зруйновану дорогу ноги ростуть, так і залишилося загадкою. Петро Юрчишин підозрює, що це у штабі його головного конкурента і після виборів не вгамовуються. «Лили на мене бруд під час передвиборчої агітації, і тепер продовжують свою брудну справу, — обурився Юрчишин. — Але це просто смішно. Люди ж все бачать. Я виконую свої обіцянки. Я в своєму житті курки не зарубав. А дороги по районі ми з братом вже 15 років будуємо». Микола Катеринчук від звинувачень у «дорожньому» наклепі відхрещується.