«Малінуа — це зброя!»

 — Останні десять років пра­цюю лише з малінуа, — каже кінолог Віктор Іонов. — Ін­ших порід не беру на навчан­ня. Cпецифіка навчання, на­приклад, німецької вівчарки і малінуа є зовсім різною. Малі­нуа не можна змусити працюва­ти. Якщо «німця» можна добре смикнути і налаштувати його на роботу, то малінуа запам’ятає, що було боляче, і все. Має бути тільки мотивація. А мотивувати малінуа дуже просто — це гра з м’ячиком. М’яч — то святе!

— Я бачила, як малінуа пра­цює на митниці — шукає нар­котики. У чому вони ще про­фесіонали?

— Добре шукають забороне­ні речовини. Деякі собаки ви­користовуються в патрульних, конвойних службах. У Павлогра­ді, що на Дніпровщині, є крутий волонтерський загін, у якому собаки шукають людей під зава­лами. У них теж є «малінушки».

У всіх спецслужбах їх яки­мось чином використовують. Єдине, не уявляю малінуа в ка­раульній службі, щоб його десь прив’язали і щоб він без про­відника охороняв якийсь об’єкт. Малінуа охороняє в першу чергу свого провідника (людину) або іншого собаку.

— Малінуа витісняють ні­мецьких вівчарок зі спец­служб. Чому?

— Працездатність у них про­сто зашкалює. Німецька вівчар­ка у 6 років робиться вже ліни­вою. Довго думає. Малінуа у 10 років працює так само, як і у два роки. У мене є малінуа, їй 10 ро­ків, вона на відстані 20 метрів працює як годинник. Розуміє жести. І в неї весь час азарт до роботи. Щойно бачить відповід­ний повідок у мене в руках, все, в неї очі загоряються.

— Скільки у вас собак?

— Три. Азарт, Спарта і маляв­ка, їй півтора року, Ванда.

— До вас звертаються по допомогу правоохоронні ор­гани?

— Я приїжджаю деколи до них на показові виступи. Проводи­мо зустрічі для молодих кіноло­гів. Розповідаю їм про специ­фіку роботи з цією породою. З ними не можна працювати як з німецькою вівчаркою, кавказь­кою вівчаркою чи алабаєм.

— Знаю, що малінуа слу­жать в армії в Ізраїлі, Франції, Німеччині. Які країни зверта­лися до вас по цих цуциків? Скільки вони коштують?

— Наших цуценят замовля­ли в арабських країнах. Це були представники спецслужб, хоча вони цього не афішували. У нас є племінний завод «Український легіон», займаємося розведен­ням бельгійської вівчарки (малі­нуа — один з різновидів цієї по­роди). Вартість малінуа — від 15 до 40 тисяч грн.

— Часто малінуа беруть до­дому. Це доволі популярна порода собак. Що треба зна­ти, аби меблі залишилися ці­лими?

— Я живу на 9-му поверсі, у мене три собаки. Бувають мо­менти, що собака гризе меблі. Але це відбувається переважно до двох років. У мене малявка кут дивана піджерла. Кути стін попіджирала… Це пов’язано з тим, що собаці просто скуч­но. Малінуа знайде собі занят­тя, але деколи вас це не втішить (усміхається. — Авт.). Неможли­во бути з собакою цілий день. Ми всі працюємо. Службові со­баки сидять у вольєрах, можуть будку гризти. Їх беруть на ро­боту на годину-дві, а далі вони знову перебувають у вольєрі.

— Ви розповідали, що ма­лінуа — це зброя. Це справ­ді так?

— Це правда. Якщо з собакою цієї породи до року часу непра­вильно займатися, це те саме, що взяти пістолет, зняти з за­побіжника, покласти собі у ки­шеню і піти гуляти. Невідомо, коли пістолет спрацює у кишені.

Дуже багато випадків, коли малінуа підліткового віку, рік-півтора, створюють своїм влас­никам шалені проблеми. Соба­ка отримує недостатньо уваги. Малінуа розцінює заняття з нею як увагу до себе. Ви взяли по­відочок, дві години безцільно з нею пройшлися, собака щось нюхає, ви в телефоні щось ди­витеся, можна так і цілий день ходити, але толку ніякого. Але якщо ви взяли повідочок, ви­йшли на пів години: собачка сходила в туалет, ви з нею по­займалися 15−20 хвилин, потім 10 хвилин побавилися, — кайф! Має бути якісне спілкування, а коли ходите годинами по лісах, по полях, собака своїм життям живе, ви — своїм, контакту нуль, так не можна.

Із іншими породами немає такого контрасту. Я мав собак іншої породи, ніколи такого не було. А саме з малінуа є така штука. Якщо продовжувати без­цільні прогулянки, собака ство­рює у своїй голові модель пове­дінки на вулиці. Настає момент, ви собі думаєте, що треба якусь команду дати, чогось навчити. А собака, маючи цю модель в го­лові, думає «а з якої радості — ми живемо кілька років, які ко­манди?».

— Може вкусити господа­ря?

— Може цапнути. Модель по­ведінки треба закласти в ма­ленькому віці. Виходите з со­бачкою не просто погуляти, а дати якісь команди, постриба­ти через бар’єри, покидати па­личку… Собака цю модель та­кож запам’ятає. Вона звикла, що ви зранку цим займаєте­ся, і буде на це чекати. Ввече­рі так само виходите гуляти, але собака знає, що ви про­сто пройдетеся з нею, нічого не відбудеться. Малінуа цю мо­дель поведінки дуже швидко запам’ятовує. Якщо щось не те, бунтує.

— У сім’ї малінуа обирає собі одного господаря?

— Собака обирає вожака. Ре­шту членів сім’ї сприймає як та­ких самих членів зграї. Якось одна жінка на занятті розпові­ла, що посварилася з чолові­ком, і собака вхопила її за руку. Я їй кажу: «Вона вас просто по­передила…».

Пан Віктор вийняв з кише­ні м’ячик. Азарт аж світиться від щастя… Виконує команди — отримує винагороду (команди звучать англійською мовою).

— Cобака слів не розуміє, — каже Віктор Іонов. — Вона більше реагує на сигнали. Також розу­міє стан нашої нервової систе­ми. Коли у вас поганий настрій, собака нервує. Робить багато непотрібних рухів, і це видно. Малінуа дуже чутлива. Краще бути в цей момент у різних міс­цях, щоб собака не всмоктувала той настрій, бо починає шалені­ти. Я не раз бачив на заняттях: собака щось не те зробив, влас­ник починає на нього кричати… Так не можна робити.