Медична реформа — під загрозою зриву?
Її другий етап влада знову відклала, щоб «терміново виправити помилки»
/wz.lviv.ua/images/interview/_cover/412115/ilyk.jpg)
У своєму відеозверненні у понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський заявив, що не допустить другого етапу медичної реформи у її нинішньому вигляді. Наступного дня міністр охорони здоров’я Максим Степанов запевнив на брифінгу, що згортати реформу відомство не збирається: «Її треба реалізувати, але суттєво змінивши, врахувавши при цьому українські реалії та виправивши допущені під час планування помилки. Медреформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медичних працівни-ків і закриття 332 лікарень — усе через дефіцит фінансування 984 лікарень із 1747, які уклали договори з Національною службою здоров’я України».
«Завтра (7 травня. — Ред.) Кабмін вб’є медичну реформу. Уже готова постанова, якою повернуться до старих методів фінансування, і знову будуть платити за порожні ліжка у величезних лікарнях, де головні лікарі їздять не просто на джипах, а на яхтах. Стара система перемогла — вони хочуть і далі „пиляти“ бюджети», — написала на своїй сторінці у Facebook народна депутатка від партії «Голос», одна з ініціаторок і лобісток створення Національного антикорупційного бюро та Антикорупційного суду Олександра Устінова, виклавши на підтвердження своїх слів копію згаданого документа. Міністр відреагував на ці звинувачення обіцянкою розповісти про т. зв. аудит і плани «покращення» медреформи на засіданні Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, яке мало відбутися у середу, 6 травня. Однак через заплановані раніше зустрічі очільника відомства засідання перенесли на п’ятницю, 8 травня. На засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв, що медична реформа буде продовжена і реалізована у повному обсязі: «Наше завдання, щоб внаслідок реформи українська система охорони здоров’я стала сучасною та ефективною. Щоб задовольняла потреби як пацієнтів, так і медиків. І щоб могла відповідати таким викликам сучасності, як пандемія коронавірусу».
/wz.lviv.ua/images/interview/2020/05/medreforma.jpg)
Того ж дня (6 травня) «Радіо Свобода» на своєму сайті оприлюднило тези, отримані від джерела у «Слузі народу», які депутати повинні використовувати, коли даватимуть коментарі та інтерв’ю ЗМІ на тему медичної реформи. Одна із тез звучить так: «До реформи треба терміново вносити корективи. В реформі треба терміново виправляти помилки».
«Якщо зараз не продовжити медичну реформу, за рік чи два доведеться починати все заново, — каже ексзаступник міністра охорони здоров’я (2016−2019), д. м. н. Роман Ілик. — Що за цей час зміниться? Багато чого. Хтось втратить здоров"я, а хтось — навіть життя. Втратимо лікарів, середній і молодший медичний персонал. Багато ще чого втратимо. За даними неурядових міжнародних організацій, Україна витрачає на охорону здоров’я близько 7% ВВП, із яких більш як половина надходить з кишень пацієнтів.
Тобто держава платить з наших податків 2,8−3%, решту платимо знову ж таки ми, але вже з власної кишені. Тож і виходить, що платимо двічі: у формі формального податку, а потім — у формі т. зв. «данини». Попри це, показники тривалості життя і здоров’я в Україні — одні з найгірших у Європі. Про кого і про що дбаємо? Про здоров"я нації? Про ефективних, висококласних медпрацівників?!
То що ж так налякало теперішню владу, що вона вирішила включити «задню»?
Її налякав справедливий принцип «Гроші йдуть за пацієнтом», згідно з яким ефективні заклади і хороші лікарі від реформи тільки виграють, у той час як неефективні, як і належиться, разом з місцевою владою повинні прийняти рішення, як їм бути далі — перепрофілюватися чи об’єднатися з іншими лікувальними закладами. Всі країни через це проходили: Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія… По-іншому — ніяк. Боляче? Безболісно не вийде. Саме вибір пацієнтів визначатиме, які заклади і які лікарі отримають більше коштів, а які — менше. Згадайте, ми всі ж так підтримували ініціативу, щоб пацієнти могли вільно обирати лікаря і заклад, в якому вони хочуть лікуватися! А фінансування медичних закладів за старими правилами означає відсутність таких стимулів та й загалом будь-яких стимулів у лікарень і лікарів розвиватися.
— Міжнародна спільнота оцінила реформу первинної ланки як одну з найбільш успішних в Україні…
— Згідно з офіційними даними, на сьогодні укладено майже 30 млн декларацій. Угоди з НСЗУ підписало понад 1500 закладів. Зарплати деяких лікарів зросли втричі! Реформа забезпечила автономію медичних закладів та їх свободу.
— Чи все сьогодні готове до реформи вторинної ланки?
— Судіть самі: 1675 спеціалізованих закладів (а це 99%!) уже уклали договори з НСЗУ.
Далі — чіткий перелік пріоритетів, гарантовані пакети від держави і справедливий тариф за послугу. Що ж не так? Де помилились? Замало грошей заклали на медицину у держбюджет 2020 року, якщо вже двічі переносять старт другого етапу медичної реформи (нагадаю, спочатку це мало статися 1 січня цього року, згодом — 1 квітня)? Помилилися з розрахунками справедливих тарифів? А може, забагато «нагарантували», і на все це просто не вистачає грошей? Тоді вийдіть і відверто про це скажіть: «Ось це ми оплатимо, а це — ні. Цього року ця послуга ввійде у пакет гарантованих державою безкоштовних послуг, а ця — не ввійде». Це буде чесно і справедливо.
Нова політична влада сформувала держбюджет 2020 року, затвердила пріоритети медицини (якщо, звісно, затвердила) і гарантовані медичні пакети, визначила вартість тарифу на медичну послугу (якщо він справді справедливий). Виходить, крайнього ніде шукати. Це — політична відповідальність теперішніх керманичів держави, за яку, щоправда, знову платимо ми. Але надто дорогою ціною.