Медична реформа — під загрозою зриву?

У своєму відеозверненні у понеділок, 4 травня, президент України Володимир Зеленський заявив, що не допустить другого етапу медичної реформи у її нинішньому вигляді. Наступного дня міністр охорони здоров’я Максим Степанов запевнив на брифінгу, що згортати реформу відомство не збирається: «Її треба реалізувати, але суттєво змінивши, врахувавши при цьому українські реалії та виправивши допущені під час планування помилки. Медреформа у тому вигляді, в якому ми її отримали, означає звільнення близько 50 тисяч медичних працівни-ків і закриття 332 лікарень — усе через дефіцит фінансування 984 лікарень із 1747, які уклали договори з Національною службою здоров’я України».

«Завтра (7 травня. — Ред.) Кабмін вб’є медичну реформу. Уже готова постанова, якою повернуться до старих методів фі­нансування, і знову будуть платити за по­рожні ліжка у величезних лікарнях, де го­ловні лікарі їздять не просто на джипах, а на яхтах. Стара система перемогла — вони хочуть і далі „пиляти“ бюджети», — написала на своїй сторінці у Facebook на­родна депутатка від партії «Голос», одна з ініціаторок і лобісток створення Націо­нального антикорупційного бюро та Ан­тикорупційного суду Олександра Устіно­ва, виклавши на підтвердження своїх слів копію згаданого документа. Міністр від­реагував на ці звинувачення обіцянкою розповісти про т. зв. аудит і плани «по­кращення» медреформи на засіданні Ко­мітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, яке мало відбутися у середу, 6 травня. Однак через заплановані раніше зустрічі очіль­ника відомства засідання перенесли на п’ятницю, 8 травня. На засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль по­обіцяв, що медична реформа буде про­довжена і реалізована у повному обсязі: «Наше завдання, щоб внаслідок рефор­ми українська система охорони здоров’я стала сучасною та ефективною. Щоб за­довольняла потреби як пацієнтів, так і медиків. І щоб могла відповідати таким викликам сучасності, як пандемія коро­навірусу».

Того ж дня (6 травня) «Радіо Свобо­да» на своєму сайті оприлюднило тези, отримані від джерела у «Слузі народу», які депутати повинні використовувати, коли даватимуть коментарі та інтерв’ю ЗМІ на тему медичної реформи. Одна із тез звучить так: «До реформи треба тер­міново вносити корективи. В реформі треба терміново виправляти помилки».

«Якщо зараз не продовжити медичну реформу, за рік чи два доведеться почи­нати все заново, — каже ексзаступник міністра охорони здоров’я (2016−2019), д. м. н. Роман Ілик. — Що за цей час зміниться? Багато чого. Хтось втратить здоров"я, а хтось — на­віть життя. Втратимо лікарів, середній і молодший медичний персонал. Багато ще чого втратимо. За даними неурядо­вих міжнародних організацій, Україна ви­трачає на охорону здоров’я близько 7% ВВП, із яких більш як половина надхо­дить з кишень пацієнтів.

Тобто держава платить з наших по­датків 2,8−3%, решту платимо знову ж таки ми, але вже з власної кишені. Тож і виходить, що платимо двічі: у формі формального податку, а потім — у фор­мі т. зв. «данини». Попри це, показни­ки тривалості життя і здоров’я в Украї­ні — одні з найгірших у Європі. Про кого і про що дбаємо? Про здоров"я нації? Про ефективних, висококласних мед­працівників?!

То що ж так налякало теперішню вла­ду, що вона вирішила включити «за­дню»?

Її налякав справедливий принцип «Гроші йдуть за пацієнтом», згідно з яким ефективні заклади і хороші лікарі від реформи тільки виграють, у той час як неефективні, як і належиться, разом з місцевою владою повинні прийняти рішення, як їм бути далі — перепрофі­люватися чи об’єднатися з іншими ліку­вальними закладами. Всі країни через це проходили: Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія… По-іншому — ніяк. Бо­ляче? Безболісно не вийде. Саме вибір пацієнтів визначатиме, які заклади і які лікарі отримають більше коштів, а які — менше. Згадайте, ми всі ж так підтри­мували ініціативу, щоб пацієнти могли вільно обирати лікаря і заклад, в якому вони хочуть лікуватися! А фінансуван­ня медичних закладів за старими пра­вилами означає відсутність таких сти­мулів та й загалом будь-яких стимулів у лікарень і лікарів розвиватися.

— Міжнародна спільнота оцінила реформу первинної ланки як одну з найбільш успішних в Україні…

— Згідно з офіційними даними, на сьогодні укладено майже 30 млн де­кларацій. Угоди з НСЗУ підписало по­над 1500 закладів. Зарплати деяких лікарів зросли втричі! Реформа забез­печила автономію медичних закладів та їх свободу.

— Чи все сьогодні готове до ре­форми вторинної ланки?

— Судіть самі: 1675 спеціалізованих закладів (а це 99%!) уже уклали догово­ри з НСЗУ.

Далі — чіткий перелік пріоритетів, га­рантовані пакети від держави і спра­ведливий тариф за послугу. Що ж не так? Де помилились? Замало грошей заклали на медицину у держбюджет 2020 року, якщо вже двічі переносять старт другого етапу медичної рефор­ми (нагадаю, спочатку це мало статися 1 січня цього року, згодом — 1 квітня)? Помилилися з розрахунками справед­ливих тарифів? А може, забагато «нага­рантували», і на все це просто не виста­чає грошей? Тоді вийдіть і відверто про це скажіть: «Ось це ми оплатимо, а це — ні. Цього року ця послуга ввійде у пакет гарантованих державою безкоштовних послуг, а ця — не ввійде». Це буде чесно і справедливо.

Нова політична влада сформува­ла держбюджет 2020 року, затвердила пріоритети медицини (якщо, звісно, за­твердила) і гарантовані медичні пакети, визначила вартість тарифу на медичну послугу (якщо він справді справедли­вий). Виходить, крайнього ніде шука­ти. Це — політична відповідальність те­перішніх керманичів держави, за яку, щоправда, знову платимо ми. Але над­то дорогою ціною.