• You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Київську митрополію у 1686 році неканонічно підпорядкували Москві. Треба відновити історичну справедливість»

«Київську митрополію у 1686 році неканонічно підпорядкували Москві. Треба відновити історичну справедливість»

Відомий науковець — про перспективи церковної реформи в Україні

Ініціативу президента про створення Єдиної Помісної православної церкви корреспонденту «Високого Замку» прокоментував профессор Національного університету «Острозька академія», доктор філософських наук Петро Кралюк.

— Наскільки висока ймовірність того, що Україна отримає позитивну відповідь на звернення глави своєї держави? Як швидко така відповідь може надійти?

— Це складно спрогнозувати. Уже були спроби нашої влади звертатися до Вселенського Патріарха у надії на те, що він видасть томос для Української соборної автокефальної церкви. Сподіваюся, тепер з цього приводу було проведено солідні переговори з Патріархом Варфоломієм. А також — з турецькою владою.

Вселенський Патріарх певним чином залежить від неї. Так було ще за Османської імперії, коли турецькі султани фактично призначали тих чи інших православних ієрархів. Такий вплив турецької держави зберігається донині…

Але є кілька чинників, які можуть стримати надання автокефалії УПЦ. Вселенському Патріарху зараз не дуже зручно конфліктувати з московським патріархом. Зрозуміло: якщо Варфоломій І дасть томос для Української соборної церкви, це спричинить напруження з Москвою. І зараз його стосунки з патріархом Кирилом не дуже добрі…

Не виключаю, що Кремль може натиснути на турецьку владу, аби та зі свого боку вплинула на Вселенського Патріарха, аби той не видавав томос УПЦ. Міждержавні відносини між Туреччиною і Росією зараз загалом непогані — уже той факт, що Туреччина погодилася будувати «Південний потік», багато про що говорить. Треба зважати не тільки на суто церковні чинники, а й на політичні обставини.

— Президент сподівається, що очікувана звістка надійде ще до 28 липня ц. р., коли виповниться 1030 років з часу хрещення Київської Русі…

— Очевидно, у Петра Порошенка є певні підстави надіятися на це. Президент публічно не говорить про всі досягнуті у Туреччині домовленості. Але про них можна здогадуватися. Поживемо — побачимо.

— Наскільки високою може бути підтримка цієї ініціативи у парламенті? Яка з фракцій проігнорує звернення до Константинополя?

— Гадаю, «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» будуть у цьому питанні одностайними. Сподіваюся, представники інших фракцій, які декларують національну орієнтованість («Батьківщина», «Самопоміч», Радикальна партія, члени «Свободи»), теж підтримають її.

Можна не сумніватися, що не проголосують за це звернення депутати «Опоблоку» і наближені до нього політичні сили, які підтримують УПЦ Московського патріархату.

— Який вплив на духовне, суспільне життя України матиме проголошення автокефалії Української православної церкви?

— Цей вплив буде доволі позитивним. Якщо проголосять незалежність українського православ’я, ми ще більше віддалимося від Росії, станемо більш самостійними. Створення помісної церкви обрубає чимало обтяжливих ниточок-щупальців, які пов’язують нас з Росією. Хотілося б, щоб Українська соборна церква повернулася до тих духовних традицій, які існували у нас ще у XVII-XIX століттях, щоб ієрархи нашої Церкви прийняли їх. Українське православ’я мало своє обличчя, свої раціональні підходи до релігійних питань. Ці напрацювання були, зокрема, у Києво-Могилянській, Острозькій академіях, в інших духовних навчальних закладах. Маю на увазі, зокрема, діяльність архімандрита Києво-Печерського монастиря Іннокентія Гізеля, його працю «Мир з богом людині», яку свого часу московська церква заборонила. Треба згадати і про «Требник» Петра Могили, який теж було відкинуто.

Українські традиції стосувалися також церковної архітектури, іконопису. Хотілося б, щоб їх було повернуто. Якщо покласти руку на серце, Греко-Католицька церква більше зберегла цих українських традицій, ніж нинішня Православна церква, особливо — УПЦ Московського патріархату…

— Які шанси отримати згоду Вселенського Патріарха, якщо під зверненням з Києва він не побачить підписів єпископів УПЦ Московського патріархату?

— Як на мене, вони не підпишуть звернення до Константинополя. Хоча, не виключаю, окремі ієрархи цієї церкви, які займають проукраїнську позицію, можуть на це піти. Думаю, Варфоломій І зверне на це увагу. Бо йому треба вирішувати, йти чи не йти на конфронтацію з Московським патріархатом. Вселенський Патріарх прекрасно розуміє, що Митрополит Онуфрій та інші ієрархи УПЦ МП — не що інше, як філія Російської православної церкви.

— Що ви відповіли б тим, хто вважає, що перед об’єднанням треба ледь не питати дозволу у «канонічної» УПЦ МП. Мовляв, ґудзик треба пришивати до піджака, а не навпаки…

— Не будьмо наївними! Москва зацікавлена в тому, щоб зберегти на теренах України Російську православну церкву, яка тут називається «Українська православна церква». За часи незалежності були спроби так чи інакше вирішити питання автокефалії. З цим питанням звертався до московського патріарха тодішній митрополит УПЦ Філарет. Але на це прохання не зважили. Вирішувати питання автокефалії для УПЦ Москва ніколи не буде. Хіба стануться екстраординарні події.

А на останні заяви представників УПЦ МП я б не зважав. Якщо українська влада вирішила проголосити Автокефальну церкву — треба йти до кінця. Ці питання, як свідчить історія, вирішувала, як правило, влада, а не церковні ієрархи. Приблизно так було досягнуто автокефалії у балканських країнах.

Так сталося і з православною церквою у Польщі. Вселенський Патріарх видав відповідний томос для цієї церкви, посилаючись на те, що Київська митрополія у 1686 році незаконно перейшла до Московського патріархату.

Якщо Варфоломій І зважиться, то може видати такий же томос, заявивши, що Київська митрополія свого часу булла неканонічно підпорядкована Московському патріархату, — тому тепер треба виправити цю історичну несправедливість. Все залежить від Вселенського Патріарха, він — ключова фігура у цьому процесі…

— Чи не використає Кремль факт звернення Петра Порошенка до Константинополя як привід говорити про «замах на канонічне православ’я в Україні» — і на цій підставі активізувати воєнні дії «з метою захисту православних братів»?

— Спекуляції на канонічності будуть. Однак не думаю, що це призведе до ескалації на сході. Росія зараз має чимало проблем із Сирією, тож не наважиться створювати собі ще одну. Тим більше, на носі — футбольний чемпіонат світу у Росії. Але передбачити поведінку московських правителів складно…

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Інтерв’ю
  • «Київську митрополію у 1686 році неканонічно підпорядкували Москві. Треба відновити історичну справедливість»