“У редакції працюю, як усі. Вдома починається “друга зміна”

Наша колега, заступник головного редактора газети “Високий Замок”, письменниця Галина Вдовиченко,  повернулася з Києва з відзнакою “Золотий письменник України”. Галина  - авторка семи романів, збірки малої прози та чотирьох книжок для дітей.

Галю, розкажіть про нагороду “Золотий письменник”. За що її дають?

Кілька років тому її започаткував Міжнародний літературний конкурс “Коронація слова”. Нагороджують авторів друкованих книжок українською мовою, які виходили від 2000 року, наклад яких перевищив сто тисяч примірників.

Нагороджують лише авторів, що мали відзнаки від “Коронації слова”?

Ні, вимога одна: загальний тираж книжок понад сотню тисяч. І жодних інших обмежень. Імена нагороджених цьогоріч у цій номінації я дізналася під час церемонії. Микола Жулинський, Григорій Грабович та засновники конкурсу подружжя Логушів оголосили ці імена зі сцени. Цю відзнаку також отримали Раїса Іванченко, Тамара Коломієць, Іван Драч, Михайло Слабошпицький, Віктор Міняйло, Дмитро Павличко та Ігор Померанцев. Слухала виступи і думала про те, як це важливо -  вчасно зауважити роботу тих, хто нещодавно в літературі, і тих, хто вже сказав своє слово й опинився в інформаційному затінку. Маю на увазі автора історичних романів Віктора Міняйла, 97-річного прозаїка, що отримав Шевченківську премію 1996 року за роман “Вічний Іван” та інші романи. Загальний наклад його книжок давно перетнув межу ста тисяч. Письменники пишуть для того, щоб їх читали. Я не знаю жодного письменника, який не радів би кожному новому накладу своїх книжок. 

Як поєднуєте роботу в редакції на посаді заступника головного редактора “Високого Замку” і написання романів та книжок для дітей?

Сама дивуюся. Але якщо чогось дуже хочеш, робитимеш це попри все. І час знайдеш. Іноді доба триває стільки, скільки треба. У редакції я працюю, як усі, а тоді вдома починається “друга зміна”. Ранкова, вечірня, у вихідні... 

 Звідки теми беруться?

З повітря. Маю зошити та записники, заповнені ідеями, замальовками, записами діалогів. Письменник — це перш за все вуха і очі. Вони у письменника трошки по-іншому працюють.

Дехто з письменників пише вночі. Ви також пишете по ночах?

Колись писала. Потім зрозуміла, що так спалюєш свічу з двох кінців. Дуже важливо мати добре здоров'я, витривалість, посидючість. Писати — це ще й розраховувати сили, як бігун на довгу дистанцію. Ривками теж можна бігти, але після цього довше відновлюєшся. Тож по ночах не пишу, але тримаю біля ліжка записник з ручкою. Якщо думку чи вислів, чи ідею, що прийшла вночі, не записати, то вранці не згадаю. Вночі часом найкращі ідеї спадають на думку.

Від редакції:

У минулі роки “Золотими письменниками” стали Юрій Мушкетик, Анатолій Дімаров, Мирослав Дочинець, Оксана Забужко, Роман Іваничук, Ірен Роздобудько, Всеволод Нестайко, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Люко Дашвар, Василь Шкляр, Юрій Андрухович, Світлана Талан, Андрій Кокотюха, Володимир Лис, Любко Дереш, Степан Процюк та інші сучасні українські автори.