Передплата 2024 «Добрий господар»

Яна КОНОТОП: «Уже 10 років на «5 каналі» тримаємо баланс між владою і опозицією. Незалежно від того, як вони змінюються»

Телеведуча «5 каналу», попри юний вік, вже може похвалитись гордим званням «Заслужений журналіст України»

Проте, за її словами, не нагороди для неї головні у житті. Пишається, що на «5 каналі» працює від його заснування. І що їй пощастило бачити його переродження із традиційного сімейного телеканалу на всесвітньовідомий Перший Інформаційний. Була серед тих, хто втілював еволюцію «П’ятого» від інтертеймент-формату до повноцінного суспільно-політичного мовлення. З 2003 року вона — редактор та ведуча програм «Час новин», «Новий час», «Майдан», «Re:акція», «Press огляд». Попри стрімку журналістську кар’єру, Яна — чудова матір та дбайлива дружина. Про сучасну журналістику, чоловіка-нардепа та четверо дітей Яна Конотоп відверто розповіла журналісту «ВЗ».

- Яно, ви родом із Чернівців. У цьому ж місті здобули освіту фінансиста. Як врешті опинились на журналістській стежині?

— Як це часто буває в журналістській професії — випадково. Безумовно, профільна освіта — тільки на користь. Але головне для журналіста — внутрішнє покликання і практика, яка відповідає найсучаснішим вимогам. У далекому 2000-му я стала диктором новин на радіо «Довіра Ніко FM» — тільки тому, що мій голос видався керівництву прийнятним для ефіру. А от згодом, вже свідомо, шукала нового досвіду роботи в медіа-середовищі.

- Починали свій кар'єрний шлях як радіожурналіст. Що переманило вас у кадр?

— В кадр не переманив, а, можна сказати, примусив увійти збіг обставин. Наша телерадіокомпанія створила цікавий, як на той час, прецедент — одночасний ефір на радіо і телебаченні. Звісно, це ще більша відповідальність, але і драйву більше. Саме з того часу, я навіть у побутовому житті маю постійне відчуття присутності камери — це дуже дисциплінує.

- Глядачі бачили ваш спершу у ролі ведучої розважальних передач. Чому вирішили піти у серйозну журналістику? Виросли з розважального формату?

— Саме так. Виросла — найбільш влучне слово. Коли перебуваєш у щоденному інформаційному потоці, а на «5 каналі» новинами живуть усі, рано чи пізно з’являється бажання не просто почути новину, а дізнатися більше, запитати, проаналізувати й отримати комплексну картину. І я дуже вдячна своїй роботі — за те, що все це можу реалізувати.

- Більшість українських телеканалів перейшла у бік розважальних передач, мовляв вони користуються популярністю і за таким форматом — майбутнє телебачення. Що думаєте про це?

— Думаю, це запит не глядача, а владної системи, якій значно простіше і зручніше мати справу з народом, що дивиться серіали й талант-шоу, а не відслідковує, як працює ним обрана влада. Телебачення, звісно, має бути різноманітним. Але право на інформацію ніхто не відміняв. Хоча дехто й прагне…

- На сьогодні ви — редактор і ведуча "5 каналу". “П'ятий” стоїть на першій сходинці у рейтингу найоб'єктивних телеканалів України. Але правди ніхто не любить. Наскільки важко працювати на такому каналі. І чи відчували ви коли-небуть утиски, погрози?

— Вже 10 років у нашому інформаційному мовленні тримаємо баланс між владою і опозицією, причому незалежно від того, як вони змінюються. І, дякуючи Богу і журналістському колективу, привчили і глядача, і політиків, і чиновників, і, зрештою, міжнародну спільноту — що в Україні має бути свобода слова. Питання не у тому, важко чи не важко працювати «П’ятому», а в тому потрібно чи ні. І тут відповідь однозначна. Погроз і утисків особисто мені не було, і сподіваюсь, не буде. Проте, усі ми знаємо, що журналісти "П'ятого" не раз стикались із фактами перешкоджання професійній діяльності. Одна з показових історій — з так званими спортсменами, яких тепер називають "тітушками". Думаю, саме принциповість і солідарність журналістського середовища зіграла ключову роль у тому, що справедливість щодо Ольги Сніцарчук і Влада Соделя було відновлено. Реакція на кожен такий інцидент, наполегливість у відстоюванні своїх прав, спільні дії неодмінно привчать можновладців, що журналістів бити не можна.

- Ви — заслужений журналіст України? Що означають для вас такі звання чи журналістські нагороди?

— Може це і неоригінально, але мені важливо, як мою роботу оцінює глядач, колеги, люди, які є для мене авторитетами у житті загалом, і в професії зокрема. А звання і нагороди, напевно, мають велике значення для моїх батьків!

- Розкажіть історію свого знайомства з теперішнім чоловіком Юрієм. Знаю, що він не вразив вас із першого погляду...

— Ми обидва не вразили один одного з першого погляду (сміється. — І. К.) Буває, згадуємо наше знайомство 14 років тому і починаємо змагатись в жартах: а ти тоді був такий...!, а ти себе бачила. ...? Хоча насправді на той момент Юра був ледь не гуру для багатьох, топ-ведучий з купою листів від шанувальників, музикант з дипломами міжнародних фестивалів... Ми пізнавали один одного поступово, а вабив перш за все інтелект і харизматичність. І що найпрекрасніше, з роками і те, і інше тільки примножується!

- Коли ви зустрілись, то обоє ще були у шлюбі. Не важко було руйнувати попередні стосунки?

— Розпад родини — це завжди драма, але з іншого боку і переродження. Кожен, якщо буде чесним із собою, може відчути той момент неповернення. І тоді треба мати достатньо сили прийняти рішення і дати усім шанс знайти більш гармонійні стосунки. Нам це рішення далося непросто та при всіх "але" воно, зрештою, було виправданим.

- Ваш чоловік Юрій Стець — продюсер "5 каналу". Кажуть, це доволі важко працювати разом із чоловіком. Мовляв, люди однієї професії часто сперечаються вдома навколо робочих питань, що псує їхні стосунки. А як у вас?

— Юра з 2007 року є народним депутатом України. У попередньому скликанні від фракції НУНС, в цьому — від "Батьківщини". "5 канал", у витоків якого він стояв, як генеральний продюсер, залишається величезною частиною його життя. Проте зараз він приділяє йому значно менше часу. Тому на "П'ятому" ми майже не бачимось. А щодо спільної роботи, то у нашому випадку це не важко, а корисно, і навіть необхідно. Надто вже специфічна сфера: з одного боку ми однодумці — ми на одній суспільно-політичній хвилі, з іншого — візаві: йому, як політику потрібен "спаринг-партнер", а мені, як журналісту. Нам завжди цікаво один з одним! І не доводиться пояснювати, що наша професія — це ненормований робочий день…

- Вас із Юрієм називають найкрасивішою і найуспішнішою парою українського телебачення. Ви обоє — сильні особистості, тож хто йде на поступки? Можете розкрити свій секрет збереження гармонії у стосунках?

— На добрім слові дякуємо! А щодо гармонійності, то це щоденна праця! Виховуємо один в одному толерантність і дипломатичність. Бувають звісно і запеклі диспути, але, зрештою, я дослухаюся частіше, бо, як показує досвід, Юра помиляється вкрай рідко.

- Ви завжди з повагою говорите про свого чоловіка. А коли він прийняв у вас пологи, то сказали, що "сказати, що я Юрою пишаюсь й захоплююсь — буде правдою лише на 10 відсотків. Решта 90 — це те, що я його Боготворю!”. Нагадайте про цей випадок нашим читачам.

— Нашій наймолодшій — Єві вже скоро 2 рочки. І своїм народженням вона нас вразила, надихнула, ще більше зблизила і вкотре показала, що ми — один для одного — унікальні. Єва народилася вдома і можна сказати, блискавично! Я навіть уявити не могла, що дитина може народитися за півгодини, Юра — тим більше. А от Єва уявила. І народилась! І тато, який ще напередодні казав, що не готовий бути присутнім на пологах, за іронією долі особисто її зустрів, причому професійно. З телефонами біля обох вух: на одному лікар — до якої ми мали йти народжуватись, на другому — швидка, якій він розказував дорогу до нашого будинку. Коли приїхали лікарі, то він ще й їх заспокоював, бо навіть для них це був стрес (сміється. — І. К.). Коли Єва трішки підросте, на кожному дні народження їй буде, що розказати!

- Від попереднього чоловіка у вас — донька, у Юрія — двоє хлопчиків. Живете усі разом? Як вживаєтесь у одній родині, непорозумінь поміж дітьми немає?

— З батьками наших дітей у нас добрі, взаємоповажні стосунки. Так сталося, що саме Єва своєю появою об'єднала між собою всіх і старші діти тепер змагаються з її увагу, розважають її, доглядають і дуже люблять. А вона на знак подяки навчилася вимовляти їхні імена.

- Як вам вдається поєднувати серйозну важку роботу із роллю мами? Хто залишається із молодшою донечкою, коли ви на роботі?

— Майже два роки я була вдома з Євою. Дуже тішуся з того, що могла побачити час її найінтенсивнішого зростання і була з нею тоді, коли вона потребувала мами щохвилини. А вже з серпня, коли повернулась у новини, в декрет пішов наш тато, про що і розповів на своїй сторінці у Фейсбуку. Тепер постить Євині досягнення (сміється. — І. К.). Ну а якщо його робота в сесійній залі і моя в ефірі співпадають, шукаємо можливості.

- Чим захоплюються ваші діти, які у них пріоритети?

— У нас всі дуже активні. Серж і Влад окрім того, що вчаться в ліцеї і гімназії, займаються плаванням і хіп-хопом, ходять на гурток "Робототехніка", мають факультативні заняття з математики і фізики, перемагають в олімпіадах. І у цьому велика заслуга їхньої мами Альони. Настя також вчиться в гімназії, займається танцями, бере участь у змаганнях і конурсах, вже не перший раз стає кращою серед читців поезії Шевченка. А на канікулах тато Віктор організовує для неї інтенсивний курс англійської мови і подорожі в Карпати.

- Ви з Юрієм суворі батьки?

— Є просте правило: можна все, що не заборонено. А що заборонено — вони добре знають. Звісно, діти мають таку властивість не слухатись… Але доросла розмова, без криків і покарань, але з чітким позиціонуванням власного авторитету, дає результат. А взагалі-то вони розумнички!

- Знаю, що Богдан Бенюк поставив вам високу планку — народити сімох українців. Працюєте у тому напрямку?

— Якщо зважити на те, що четверо вже є, то екватор перетнули (сміється. — І. К.). І завзято працюватимемо далі! А якщо серйозно, у майбутньому думаємо всиновити дитинку. Ретельно все зважуємо, оскільки розуміємо, наскільки це велика відповідальність.

- А які у вас творчі плани? Можливо маєте задуми щодо нової передачі? Скажімо, дитячого напрямку... Адже часто журналістки після народження дитини прагнуть поділитись своїми новими знаннями із слухачами, глядачами.

— Цілком можливо, що після сьомого українця, я як раз і прийду до потреби робити дитячу програму (сміється. — І. К.). А поки що навпаки, наші нащадки активно цікавляться політикою, дивляться новини і ток-шоу, і Єва до речі, теж!

Довідка «ВЗ»

Яна Конотоп народилась 28 травня 1979 р. у м. Чернівці. Має три вищі освіти з менеджменту та фінансів. Професійну кар’єру починала ведучою новин на радіо «Довіра Ніко FM». На телебачення прийшла у 2000-му: спочатку репортером, а згодом на роботу «у кадрі». З 2003 на «5 каналі» редактор та ведуча програм «Час новин», «Новий час», «Майдан», «Re:акція», «Press огляд». Одружена з народним депутатом, журналістом Юрієм Стецем, з яким на двох виховують четверо дітей.