Олег СЛЄПЦОВ: «Спроектував 65 церков... Вивчаючи родинне дерево, дізнався, що чимало моїх пращурів були священиками»

У музичних колах Олега Слєпцова знають як чудового композитора і виконавця власних пісень. А 13 років тому Олег Семенович захопився створенням гобеленів. Відтоді свої творчі роботи презентував на 29 виставках, 25 з яких — персональні. Про архітектуру, музику та мистецтво гобеленів Олег Слєпцов розповів кореспонденту «ВЗ».

­ Свій творчий шлях ви починали з архітектури…

­ Без вагань можу сказати, що саме архітектура — мати усіх мистецтв!

­ Але на ній ви не зупинились. Почали малювати, створювати гобелени, писати і виконувати музику… Як в одній людині поєдналось стільки творчих стихій?

­ Коли людині даний дар творчості, вона може розвивати його у різних напрямах. Це природний шлях до вдосконалення та урізноманітнення творчої особистості.

­ Від кого успадкували любов до творчості?

­ Світовідчуття та світогляд сформувались під впливом батьків. Надихала творчість художників і композиторів Мікалоюса Чюрльоніса, Рокуелла Кента, Миколи Реріха, Модеста Мусоргського, Віктора Гартмана і, безумовно, мого вчителя Юрія Івановича Хіміча — яскравої особистості, аквареліста, майстра кольору та форми.

­ Але архітектура, попри свій творчий складник, не терпить неточностей, відхилень у розрахунках. Чого не можна сказати про образо­творче мистецтво, музику…

­ Замовники творчих проектів запитують, для чого переключаю увагу на гобелени, музику, бо ж міг досягти ще більших висот у галузі архітектури. Адже мої проекти користуються успіхом, до них прикована увага не лише українських, а й іноземних замовників. Але я такий — різноплановий. Не можу жити ані без архітектури, ані без мистецтва гобеленів, ані без музики…

Храмовий комплекс Ікони Божої Матері «Живоносне джерело».

­ Ваш проект Резиденції Kempinski Palm Jumeirah в Дубаї (ОАЕ) викликає захоплення. Важко було його проектувати, зважаючи на особливості кліматичних умов у Дубаї?

­ Як і будь­яку будівлю, потрібно було проектувати з урахуванням спеки та холоду. Жодних проблем у цьому не було. Важче було догодити замовникам архітектурним ансамблем. У цій пальмовій гілці Дубаї розташовані найрозкішніші сучасні палаци світу.

­ Ви завідуєте кафедрою основ архітектури і архітектурного проектування Київського національного університету будівництва і архітектури. Які першочергові настанови даєте майбутнім архітекторам?

­ Показую їм свої роботи не лише з галузі архітектури, а й образотворчого мистецтва, музики. Наголошую, аби щодня працювали над собою, читали, ходили у театр, на виставки, а не просиджували даремно час в Інтернеті. Людина повинна бути розвиненою у багатьох галузях, лише тоді їй буде цікаво жити і вона зможе зацікавити інших.

­ У вашому архітектурному доробку значне місце посідають церкви…

­ Спроектував 65 церков, значна частина яких уже побудована. Вивчаючи своє родинне дерево, дізнався, що чимало моїх пращурів були священиками. Можливо, саме поклик предків вплинув на моє захоплення сакральною архітектурою. Були у моїй родині і художники, і музиканти.

Гобелен «Ярославів вал».

­ Вашим дітям тяга до мистецтва теж передалась?

­ У мене дві доньки. Але вони пішли своїми професійними стежками. Можливо, внуки захоплюватимуться творчістю (сміється. ­ І. К.)

­ Ви народились у Харкові, але своєю малою батьківщиною вважаєте Київ. Чому?

­ У першій столиці України я народився, у другій — живу. Відразу після народження батьки переїхали зі мною з Харкова до Києва, де пройшли усі мої свідомі роки життя. Саме тому Києву присвячена більшість моїх творчих робіт, тут постало чимало моїх архітектурних проектів.

­ Але саме у Львові було створено ваші перші образотворчі роботи. Чим місто Лева надихнуло вас на новий напрям творчості?

­ Львів завжди манив мене своєю красою, архітектурними ансамблями різних віків. Саме тут я створив свою першу декоративну роботу під назвою «Дахи Львова».

­ Особливе захоплення викликають ваші гобелени, які настільки досконалі, що їх важко відрізнити від живопису чи акварелі, поки не наблизишся до них... Скільки робіт у вашій колекції?

­ Десь під сотню. Багато з них розійшлось по приватних та музейних колекціях світу. Але кількість — не головне. Головне, що ручне ткацтво додає мені емоцій, тепла, радісних відчуттів. У тематиці моїх гобеленів переважає архітектурний пейзаж. Займаючись архітектурою, захотів по-­новому зобразити цікаві історичні споруди. Так відкрив для себе техніку гобелена.

­ Мистецтво гобеленів дуже копітке. Скільки часу витрачаєте на створення однієї картини?

­ Місяць-­два. Усе залежить від розміру запланованої роботи.

­ У музичних колах України вас знають як композитора, музиканта, виконавця власних пісень. Розкажіть, як вас занесло у цю творчу стихію.

­ З шести років почав займатись музикою. У шістнадцять вийшов на сцену як виконавець авторської пісні. Брав участь у багатьох конкурсах, фестивалях. З роками лише розвивав цей напрям творчості. Продовжую виступати. Записав декілька альбомів, відеокліпів, випустив збірку пісень.

Довідка «ВЗ»

Олег Слєпцов народився 18 січня 1958 р. у Харкові. Закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-­будівельного інституту. Член Національної спілки архітекторів України, заслужений архітектор України, дійсний член Української академії архітектури, професор Міжнародної академії архітектури в Москві, іноземний член Російської академії архітектури і будівельних наук. Завідує кафедрою основ архітектури і архітектурного проектування Київського національного університету будівництва і архітектури. Очолює на посаді творчого керівника науково-­проектне архітектурне бюро «ЛІЦЕНЗіАРХ». З 2000 р. створює гобелени. Його роботи зберігаються у фондах Національного заповідника “Софія Київська”, Черкаського обласного художнього музею, Національного історико-­архітектурного заповідника “Кам’янець”, Чернігівської галереї сучасного мистецтва “Пласт­Арт”, у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Як автор і виконавець власних музичних творів, випустив збірку пісень, кілька музичних альбомів і відеокліпів. Став лауреатом Міжнародного музичного фестивалю «Шлягер року» (2004, 2005, 2006).