Злата ОГНЄВІЧ: «У Швеції під час «Євробачення» не було часу для романів...»

Представниця України на конкурсі “Євробачення–2013” Злата Огнєвіч досі збирає вітання від шанувальників.


Днями співачка отримала звання заслуженої артистки Криму. Саме Крим є малою батьківщиною Огнєвіч. Злата зізналась, що прихильники засипають її квітами. Її квартира схожа на оранжерею. У численних виступах та на форумах українці наголошують, що надзвичайний голос Злати та яскравий номер був вартий першого місця. Сама Злата задоволена своїм виступом і розцінює третю сходинку як переможну. Про подробиці “Євробачення-2013”, курйози та плани на майбутнє Злата Огнєвіч у ексклюзивному інтерв’ю розповіла кореспонденту “ВЗ”.

— Злато, ваш виступ на «Євробаченні» був чудовим. Але якби можна було повернути час назад, чи змінили би ви щось у своєму конкурсному номері?

— Нічого би кардинально не змінювала. Щоправда, мала ще деякі ідеї, як зробити його кращим. Виглядав би яскравіше. І кожен глядач відчув би занурення у магію казки. Але, на жаль, нам не дозволили реалізувати усі задуми.

— Хто вас привітав із виступом особисто, можливо, перші особи держави чи колеги—співаки?

— Першою привітала моя молодша сестра, написала, що я була найкращою. Було багато смс з поздоровленнями від колег по цеху, друзів і мого фан—клубу. Приємно було з рук прем’єр—міністра Криму Анатолія Могильова отримати медаль та звання заслуженого артиста Автономної Республіки Крим. Це перша у моєму житті нагорода державного рівня. Знаю, Міністерство оборони, оскільки я є солісткою Національного академічного ансамблю, виступило з ініціативою про вручення мені звання заслуженої артистки України. Вдячна, що український уряд теж відзначив роботу нашої команди, телефонували моєму директору Вікторії Некрасовій. А мені подарували грамоту і годинник.

— Навколо цьогорічного “Євробачення” виникло чимало скандалів, зокрема з перерахуванням балів, які отримали конкурсанти з Данії та Азербайджану. У разі їхньої дискваліфікації вам “світило” перше місце у конкурсі...

— Я і моя команда не хотіли, аби перераховували голоси. “Євробачення” уже відбулось. Потрібно сприймати його результати. На щастя, Україна не була замішана у цьому скандалі.

— Але у Швеції і на сцені, і поза нею у вас траплялись непередбачувані ситуації...

— Так, але це не було пов’язано із непрофесіоналізмом чи недоглядом організаторів конкурсу. Під час півфіналу на сцені зі мною трапилася небезпечна ситуація. Коли доспівувала приспів своєї композиції Gravity, ледь не впала з великого каменя, на якому стояла на сцені. А після виступу так зраділа, що потрапила у фінал конкурсу, що на радощах підскочила і зламала каблук. На щастя, у фіналі обійшлось без курйозів.

— Чула, що курйоз трапився у Мальме і з вашим колегою по номеру Ігорем Вовковинським?

— Ігор із своїм зростом 2,4 м зламав у шведському готелі ліжко. Довелося купувати йому нове ліжко. Також він ненавмисне вирвав мені навушники під час виступу на генеральній репетиції. Я була єдиним артистом за історію “Євробачення”, який вимушено зупинив генеральний прогін. Цього категорично не можна робити.

— Чий виступ на «Євробаченні—2013» вам сподобався найбільше?

— Найбільше мені сподобалася пісня нідерландської співачки Анук Birds (“Пташки”. — І. К.). Якщо би могла, проголосувала би за неї. Але під час голосування я була у грін—румі, а телефон залишила у гримерці...

— Під час інтерв’ю «ВЗ» перед «Євробаченням» ви розповідали, що цифра «3» переслідує вас усе життя. І на конкурсі, попри прогнози другого місця, ви отримали третє. Невже магія цифр за вами справді ходить по стопах?

— Магія чисел існує. Але третє місце на “Євробаченні” сприймаю не через призму цифр. Коли оголосили підсумкові результати конкурсу, уся моя команда сказала — це золота бронза! І я з цим згідна. Конкурс — це завжди лотерея, важко передбачити результати. Потрібно бути готовим до будь—якого перебігу подій. Головне — щоб виступ запам’ятали глядачі, а пісня лягла на їхні душі.

— Знаю, ви везли на конкурс талісмани. Які саме і чи відчували їхню силу?

— Взяла з собою на «Євробачення» щасливу підкову, яку мені подарувала викладач з вокалу Тетяна Русова. Але не назвала би це талісманом, а швидше — підтримкою дорогих мені людей.

— Коли ви їхали у Мальме, казали, що ваше серце вільне. У Швеції не знайшли собі кавалера?

— У Швеції не було часу для відпочинку, тим паче заведення романів. Я не така людина, яка під час роботи відволікається на інші речі. У нас був такий щільний графік, що у вільну хвилинку хотілося лише виспатися. В один з прес—днів довелося дати більше двадцяти інтерв’ю англійською мовою. Кожен день був розписаний погодинно. Коли з командою приїжджали ввечері з репетицій, відразу йшли спати. Ніхто по вечірках не розгулював. Дозволили собі розслабитися лише один раз — коли Україна вийшла у фінал. Влаштували посиденьки усією делегацією.

— Хто подав ідею залучити у номер велетня Ігоря? Як оцінюєте його вклад у ваш загальний результат?

— Ідею з велетнем запропонувала мій директор Вікторія Некрасова. Вона і знайшла богатиря Ігоря Вовковинського. Коли дізналися, що він — українець, зрозуміли, що потрапили в десятку. Ігор був справжньою зіркою в Мальме, це правда. Коли з ним познайомились ближче, побачили, що його унікальність не лише у зрості, він дуже добра людина. Ця зворушлива доброта відчувалася у виступі і зіграла важливу роль у нашому конкурсному номері.

— Чи плануєте взяти відпустку?

— У відпустку не збираюся. Дуже багато планів попереду. Хотілося би закінчити альбом, над яким з моїм продюсером і композитором Михайлом Некрасовим працюємо вже два з половиною роки. Зробити нову програму з живими музикантами і зняти кліп на хорошу пісню.

Довідка «ВЗ»

Злата Огнєвіч народилась 12 січня 1986 р. у Мурманську, в сім’ї військового і педагога. Виростала у Криму — в Судаку. У Києві закінчила музичне училище ім. Глієра. Солістка Державного ансамблю пісні і танцю Збройних сил України. У національному відборі на “Євробачення—2010” увійшла в п’ятірку лідерів. Разом з Асаном Біляловим перемогла у телепроекті “Народна зірка—3”. Була фавориткою нацвідбору на “Євробачення—2011”. Перше місце і приз від преси на Першому міжнародному музичному фестивалі Crimea Music Fest у 2011 р. Переможниця нацвідбору на “Євробачення—2013”. Живе та працює у Києві. Незаміжня.