Євген КОШОВИЙ: «Мене поголили силоміць. Але цей імідж став для мене доленосним»

Один із найяскравіших учасників популярної «Студії Квартал-95» Євген Кошовий не ображається, коли колеги кличуть його Лисим. За його словами, справжній комік вміє кепкувати із себе не гірше, аніж з інших. Попри те, що Євген — наймолодший “квартальщик”, він — єдиний професійний актор серед учасників «Студії». Під час ексклюзивного інтерв’ю кореспонденту “ВЗ” Євген Кошовий відверто розповів про імідж бритоголового, цензуру, колекціонування автомобілів та сім’ю.

— Євгене, ви наймолодший учасник «Студії Квартал-95», але, водночас, один із най­яскравіших...

— У жодному разі не виділяю себе з колективу. Адже щоб жарт вийшов вдалим, над ним повинна попрацювати не одна людина. Кожен з учасників «Студії Квартал-95» мусить вносити свою лепту у цей проект, аби все склалось у певний концептуальний хід.

— Аудиторія шанувальників «Студії Квартал-95» практично не має обмежень. Як вам вдалося знайти золоту середину у мистецтві гумору?

— Наш успіх в першу чергу залежить від того, що всі учасники «Студії Квартал-95» — друзі. Багато часу проводимо разом. Від цього наш колектив згуртований. Розуміємо один одного з півслова. Тому можемо імпровізувати на сцені, що дуже важливо у нашому жанрі.

— Чому обрали імідж бритоголового?

— Це не я поголився. Мене поголили... (сміється. — І. К.). Так складалося в житті, що я завжди був наймолодший у всіх колективах. У 2001 році поїхав у Київ з луганською командою КВН “Ва-Банк”. Старші товариші сказали, що потрібно поголитись заради двох ролей. Мене не питали, хочу я цього чи ні. Посадили на стілець, один тримав, а другий голив станком. За іронією долі, сценки з моєю новою “зачіскою” не потрапили в ефір. Але цей образ став для мене згодом доленосним. Хоча боявся після цього повертатись додому, не знав, як мама відреагує. Досі я далі Дубровки, як кажуть у “Діамантовій руці”, не їздив. А тут поїхав у Київ з модельною стрижкою, а повернувся лисим. По дорозі додому подзвонив старшому братові і сказав, що мене побрили налисо, але мамі про це не кажи. Коли вона відчинила двері, я з порога сказав: “Привіт, мамо, я повернувся!”.

— Мама не уточнювала, звідки саме ви повернулись?

— (Сміється. — І. К.). Вона доб­ре знала, куди я їздив. Але була шокована моїм виглядом. Дов­гий час зі мною не розмовляла. Вона шкодувала грошей, які витратила на мою модельну зачіску. Хотіла, щоб її син у столиці виглядав красивішим за усіх. А тут таке чудо повернулось додому (сміється. — І. К.). Згодом ще більше грошей витратила на заспокійливі піґулки.

— Не ображаєтесь, що у колективі вас називають “Лисий”?

— Уже дванадцять років мене називають Лисим, звик до цього. Я справді лисий, це ж констатація факту. Треба вміти сприймати жарти і жартувати зі себе. Мій бритий товариш — автогонщик Олексій Мочанов — завж­ди каже, що я — не лисий, я — бритий. Адже лисий хоче мати волосся, але не може. А бритий може мати, але не хоче. У цьому принципова різниця.

- Як ваша дружина Ксенія, красуня-танцівниця, сприймає ваш бритоголовий імідж?

— Їй подобається. Вона знає мене зовсім з іншого боку, аніж глядачі. Перед нею я не перевтілююсь у різні смішні образи. Вдома я — чоловік, батько та зять. Тут у мене інші турботи, купа різної щоденної суєти — допомогти дружині, зробити ремонт, відвезти доньку на танці... У повсякденному житті я не такий, як на сцені, не так часто сміюсь та жартую. Якщо весь час “ржати”, можна збожеволіти.

— Кажете, що возите доньку Варвару на танці. Тобто вона пішла маминими стопами?

— Так, Ксенія наполягла віддати доньку у танцювальну студію, адже здібності у Варвари до хореографії чималі. У такому юному віці у неї вже дуже сильний підйом. Коли Варвара випрямляє ногу, ми з дружиною завмираємо — усе чітко та рівно. Ксенія каже: “От би мені такий підйом, коли я навчалась у балетній школі!”.

— А до татового ремесла Варвара інтересу не виявляє?

— Їй подобається сцена. Вона любить співати, у неї чудовий слух. Але Варвара, як і я у її віці, дуже лінива. Сварюсь з нею через це. Але коли вона після моїх криків починає плакати, шкодую, що був таким суворим з нею. Варвара ще не розуміє, що не зі зла тато свариться на неї. Все заради її майбутнього. Аби вона не повторювала моїх помилок, які робив в юності.

— Тобто ви — суворий тато?

— Так, я граю у сім’ї роль поганого поліцейського. Якщо Ксенія не може впоратися з донькою, коли мене немає поруч, дзвонить мені, і я в телефонному режимі виховую Варвару. Коли донька починає плакати, Ксюха вже кричить на мене, чому я такий суворий з нею. Це вже виводить мене, і я кажу, щоб самі справлялися зі своїми проблемами. Вони — обидві блондинки, тому їм легше знайти спільну мову (сміється. — І. К.).

— Над своїми найдорожчими блондинками жартуєте?

— Буває... (сміється. — І. К.). Але, слава Богу, вони розуміють жарти. Тому не ображаються. А буває, що й мене підколюють... Головне — довіра в сім’ї.

- Ваш колега Володимир Зеленський вдруге став батьком. Дружина подарувала йому сина. Ви про сина не думаєте?

— Поки що поповнень у сім’ї не намічається (сміється. — І. К.). Коли Варвара піде в школу, буде більше часу, подумаємо над сином. Але зараз часу катастрофічно не вистачає. У мене дуже насичений робочий графік. Кожну вільну хвилину намагаюсь проводити з сім’єю. Але і цього моїм дівчаткам мало. А коли народиться друга дитина, це ще важчим тягарем ляже на плечі Ксенії. Адже я через роботу не зможу їй допомагати.

— Володимир Зеленський під час інтерв’ю нашій газети розповідав, що найбільше під час гастролей сумує за борщем дружини. А чого вам найбільше не вистачає під час робочих поїздок?

— Мені теж бракує домашньої їжі. Українська кухня — найсмачніша у світі. Гостро це відчуває­ться за кордоном. Неможливо навіть порівняти закордонну їжу з нашою. Такої кількості страв і такої якості немає ніде у світі. Особливо важко згадую гастролі у США. Це країна фаст-фудів, знайти там щось смачне неможливо.

— Знаю, що під час гастролей вас інколи виручає колега Степан Казанін, який добре вміє готувати український борщ. А ви куховарите?

— Степан вміє і любить куховарити. Він їздить на полювання і сам готує впольоване. У нього це дуже смачно виходить. Якщо є детальний рецепт, то я теж можу приготувати борщ. Але не факт, що він вийде смачним і взагалі схожим на борщ (сміється. — І. К.).

- Степан Казанін розповідав, що колекціонує ножі. А ви щось колекціонуєте?

— Колекціоную автомобілі.

—Недешеве захоплення...

— Ні-ні, я — не олігарх! Не настільки все добре. Колекціоную маленькі моделі автомобілів. З дитинства любив машинки. І досі на них хворію. Люблю також великі машинки і вже сумую за своєю. Купив їй новий акумулятор, не терпиться її з ним познайомити.

— А яка у вас модель машини?

— У мене американське авто — Dodge Charger RT-8 яскраво-салатового кольору.

— З вашим товаришем автогонщиком Олексієм Мочановим влаштовуєте швидкісні змагання?

— З ним марно змагатись, він у будь-якому випадку виграє. Один раз з Олексієм проїхався, більше не хочу (сміється. — І. К.).

— А яку максимальну швидкість ви витискали?

— Один раз розігнався до 260 кілометрів за годину. Але по­обіцяв собі, що більше так ганяти не буду. Завдяки українському автодору їздити швидко у нас неможливо. Шкода нищити машину. Простіше і дешевше прикрутити до санок колеса і котитись по наших дорогах. Не розумію, за що платимо дорожні збори. Днями 150 кілометрів подолав за п’ять годин. Але знайшов у цій ситуації один плюс — тепер водіям зручно “сходити по-маленькому”. Не потрібно шукати кущі при дорозі. Можна просто залізти в одну із ям на дорозі, і вас не буде видно!

- Ви знаходили ями і на свій зріст?

— Уявіть собі... (сміється. — І. К.).

— Якщо говорити про ваші перевтілення у «Студії Квартал-95», то вам дуже пасує коса Тимошенко. А існує у вашому колективі цензура на певні жарти чи персони?

— З боку держави цензури немає. Але є внутрішня цензура. Намагаємось не жартувати надто жорстко, бо це буде негарно. Якщо говорити про жарти довкола Тимошенко, то не переходимо дозволених мораллю меж. Нічого нового не показує­мо. Зараз усі новини розповідають про те, як Юлія Володимирівна хворіє. Не виставляємо Тимошенко у негативному світлі. Вона у нас весела, якою завжди була. Дай Боже усім політикам такого почуття гумору, як у Тимошенко.

— Кажете, що немає цензури з боку державних структур. Але важко повірити, що вам ніколи не телефонували високопосадовці. Адже ви гостро з них жартуєте...

— Дзвіночки були. Але ми кепкували і будемо кепкувати з усіх. У цьому і є фішка «Студії Квартал-95».

— Янукович у вас виглядає наївним дурником. Хоча образи інших політиків ви змальовуєте жорсткіше...

— Звичайно, у житті Янукович інший, аніж у нас на сцені. Змалювали його таким, яким бачимо, у гумористичному плані. Але це не тому, що ми чогось остерігаємось. Повірте, уже перестали боятись.

— Ви активно виступаєте у ролі ведучого різноманітних телепередач. Серед останніх розважальне шоу “Розсміши коміка”. Як вам цей проект?

— Це цікавий проект. Інколи дуже важко стриматись, аби не розсміятись із жартів учасників шоу. Але якщо коміки будуть сміятися з усіх жартів, передача стане нецікавою. Завдання наших гостей — розсмішити коміка так, щоб неможливо було втриматись.

— «Студію Квартал-95» називають ланкою, яку перетягують з каналу на канал, аби зробити кнопку першою?

— Не думаю, що ми відіграємо аж таку велику роль в українському телепросторі. Щоб канал став першою кнопкою, ним потрібно керувати. Коли Володимир Зеленський керував “Інтером”, за два роки він став головним каналом України. А щодо перетягування «Студії Квартал-95» з каналу на канал, то це відносно. Хочемо — ідемо, а не захочемо — ніхто нас не перетягне. Ми самі собі господарі.

Довідка «ВЗ»

Євген Кошовий народився 7 квітня 1983 р. у м. Ковшарівці Куп’янського району Харківської області в сім’ї котельщика та виховательки дитсадка. У 1989 р. сім’я переїхала в Алчевськ, що на Луганщині. Євген закінчив акторський факультет Луганського коледжу культури. Заочно закінчив режисерський факультет Луганського інституту культури і мистецтв. Виступав у команді КВК «Ворошиловские стрелки». Прийшов у «Студію Квартал-95» з луганської команди КВК «Ва-Банк». Євген бере участь у проектах «Вечірній Квартал», «Бійцівський клуб», «Неділя з Кварталом», «Вечірній Київ»... Знявся у фільмах «Ніч у музеї», «Як козаки», «Службовий роман: Наш час», «Ржевський проти Наполеона»... Є ведучим ранкового шоу «Україно, вставай!» і гумористичного шоу «Розсміши коміка» на каналі «Інтер».

Влітку 2007 р. одружився з танцівницею балету Олени Коляденко Freedom Ксенією. У січні 2008 р. у подружжя народилася доч­ка Варвара (на фото).