Передплата 2024 «Добра кухня»

Павло ТАБАКОВ: «Було б нерозумно відмовитися від контракту з компанією, яка видає альбоми Андреа Бочеллі, Ріанни, Леді Ґаґи…»

2012 рік приніс співакові і композитору Павлові Табакову потужний кар’єрний злет – перемогу у найпрофесійнішому на українському телебаченні вокальному проекті «Голос країни».

Від цього тріумфу минуло вже понад півроку. Як за цей час змінилося життя голосистого виконавця? Чим він дивуватиме меломанів на своїх сольних концертах 15 грудня на сцені Львівського національного театру ім. М. Заньковецької? А також про випробування шоу-бізнесом, імідж інтелігента-романтика, старт «Голосу країни-3» і батьківство — у розмові Табакова з журналістом «Високого Замку».

— 2012 рік став для мене переломним, — розповідає Павло Табаков «ВЗ». — Від перемоги у проекті «Шанс» минуло сім років — і «Голос країни» став для мене новим потужним трампліном. У 2012-му відчув особливе творче піднесення — написав багато нової музики.

- Рік тому ти вагався, чи подавати заявку на «Голос країни»…

— Так, у мені довго боролися дві сторони. Одна казала: «Та навіщо тобі той «Голос»? Уже переміг у «Шансі», маєш свою вірну публіку…». Але «статусне заспокоєння» боролося з моїм «конкурсним авантюризмом», який урешті й переміг. Сам «Голос країни» став для мене непростим випробуванням: мені, на відміну від інших учасників шоу, які просто боролися за перемогу, з ефіру в ефір доводилося підтверджувати свій професійний статус, тримати високу планку. До речі, днями мені телефонували з каналу «1+1» і просили долучитися до пошуку талановитих кадрів на третій «Голос», відбір до якого якраз у розпалі.

- Під час «Голосу» багато пліткували про твій роман з Діаною Арбеніною…

— У нас з Діаною під час шоу було дуже приємне, інтелігентне спілкування. Що казати, якщо ми тільки після спільної перемоги перейшли з нею на «ти»! (Сміється. — Г. Г.). Ми легко зійшлися. А стосовно пліток… Скажу лише, що мені було надзвичайно приємно, що саме заради мене Діана одягла на фінал сукню. Я сам здивувався… Чи спілкуємося зараз? Рідко. У Діани — напружений графік, маленькі діти. Не дозволяю собі відволікати її від справ без нагальної причини. Востаннє ми бачилися у Києві — на сольному концерті Діани в Жовтневому палаці. Коротко, але приязно поспілкувалися.

- Кожен найрейтинговіший український телеканал намагається мати у своїй програмі вокальне шоу: «Голос країни», «Фабрика зірок», «Х-фактор»… Кожен із цих проектів мав по кілька сезонів. Але зірками навіть після перемоги у шоу вдається стати одиницям. Тобі вдалося. У чому секрет?

— Свою першу перемогу я виспівав у «Шансі», який на той час був єдиним таким проектом на українському телебаченні. Відтак, хто засвітився у цьому шоу, одразу ставав відомим на всю країну. «Шанс» дав путівку у шоу-бізнес багатьом співакам, які досі успішно концертують. Серед таких артистів волею випадку опинився і я. До «Шансу» більше тяжів до джазу та року, гастролював з октетом «Орфей» Європою — з фольклорним та духовним репертуаром. Аж раптом опинився в епіцентрі поп-музики. Так і «варився» в ній: писав пісні, випускав альбоми, давав концерти… Урешті зважився на «Голос країни». Ніколи не забуду здивування на обличчі Діани Арбеніної, яка вже в ході проекту дізналася, що в мене за плечима — чотири альбоми!

Справді, тільки одиницям після участі у проектах вдається втриматися на плаву. «Виживають» найсильніші духом — ті, хто, що б там не було, роками не припиняють наполегливо йти до своєї мети. Зазвичай довго живуть ті проекти, які довго піднімаються на шоу-бізнесовий Олімп. Щоправда, західний шоу-бізнес, порівняно з українським, в цьому сенсі більш сприятливий. На Заході статус переможця вокального шоу гарантує артистові місце під сонцем. Його пісні моментально потрапляють у чарти, за нього «б’ються» продюсери… За кордоном спрацьовує сила телебачення, яка дозволяє не просто прокинутися знаменитим, а ще довго утримувати цей статус. У нас такий механізм наразі на повну силу не запрацював.

- В Україні надто слабкий інститут продюсерства. Успішних продюсерів на пальцях рук перерахувати можна. З одним із них ти співпрацював — з Ігорем Кондратюком. Наш шоу-бізнес досі гуде з приводу його гучного «розлучення» з Віталієм Козловським…

— Намагаюся аналізувати цей скандал збоку. Постраждали обидва: Віталик залишився без репертуару, а Ігор — без співака… Дев’ять років їхньої співпраці закінчилися не на найчистішій ноті.

- Уже понад півроку ведеш переговори з Universal Music Group. У «Голосі країни» ти виграв контракт з цією найбільшою у світі компанією звукозапису, але досі не підписав його…

— Усі ці місяці тривали наші переговори. Зараз вони вже на фінішній прямій. Якби мені було 16-18 років, мабуть, підписав би такий контракт не задумуючись. Але ж я — не перший рік у шоу-бізнесі. Мені було важливо до нюансів обговорити нашу співпрацю з Universal Music, знайти певні компроміси. Адже конт-ракт підписується не на один рік. Недавно прочитав, як у Японії укладають бізнесові договори. Протягом певного часу ведуть не лише переговори, а й сім’ями проводять дозвілля. Щоб співпрацювати з людиною, треба знати, чим вона дихає, який її стиль роботи. Треба зрозуміти, чи між вами є довіра. Якщо є довіра, то документ — формальність: його можна підписати й не перечитуючи.

- У співпраці з Universal тобі важливо залишитися творчо вільним?

— Не думаю, що Universal зазіхав би на мою творчу свободу. У цій компанії працюють досвідчені менеджери. Вони ще під час «Голосу» зрозуміли, що Павло Табаков — артист із власним стилем. Навряд чи мене «переформатовували б» під «фріка» (сміється. — Г. Г.).

- А не було думок взагалі відмовитися від цього контракту?

— Це було б, як мінімум, нерозумно. Не щодня українському артистові випадає нагода співпрацювати з компанією, під лейблом якої виходять альбоми Андреа Бочеллі, Ріанни, Леді Ґаґи… Та й чого б я мав відмовлятися від свого чесно виспіваного у непростому конкурсі призу — запису альбому і зйомок кліпу? (Усміхається. — Г. Г.).

- Шоу-бізнес якось змінив тебе?

— Я став не таким м’яким, як раніше. Шоу-бізнес загартував мене. Де з’являється слово «бізнес», там треба вміти і зуби показати, і твердість характеру продемонструвати. Я ж взагалі вийшов з класичної музики. Після консерваторської освіти і практичної джазової школи — у шоу-бізнес. Іншими словами: літав у музичних висотах під музику Баха, Моцарта і Чайковського, а опустився на землю, де найбільш затребувані чотири акорди. Але мені і в поп-музиці важливі мелодійність, глибокі тексти, ідея, живе виконання. Музика, яку пишу, — своєрідний мікс поп-культури, джазу, блюзу і навіть неокласики. Усі ці стилі близькі мені.

- Музичний продюсер Костянтин Меладзе назвав тебе «інтелігентом-романтиком». Тобі подобається твоє амплуа романтика?

— А що поганого в тому, що публіка, переважно жіноча її половина, найбільше любить у мені романтика? (Усміхається. — Г. Г.). Хоча я буваю різним. Якщо на опен-ейрі бачу під сценою студентів — хочеться додати їм драйву. А якщо в оперному театрі зібралася поважна публіка — їй хочеться заспівати більше романтичних, душевних пісень.

- Проект «Голос. Діти» переходить у фазу вокальних боїв. На цьому етапі ти став помічником зіркового тренера Тіни Кароль. Як тобі закулісся нового проекту?

— «Голос. Діти» — непростий проект. Але й цікавий настільки, що хочеться дивитися ефір за ефіром. З дітьми складніше, ніж з дорослими. Особисто мені на місці тренера було б несолодко — між дітьми надзвичайно важко вибирати найкращого. Дітей у віці від п’яти до п’ятнадцяти років взагалі не можна порівнювати, виділяти когось одного. Тренерам «Голосу. Діти» не позаздриш. У кулуарах зйомок вони між собою тільки про те й говорили, як їх ненавидітимуть глядачі після того чи іншого епізоду…

- У твоїх сольних концертах у Львові 15 грудня братиме участь 11-річна львівська учасниця проекту «Голос. Діти» Олександра Сиркашева…

— Так, з Сашею ми познайомилися, коли вручав їй путівку у шоу. Виявилося, ця талановита дівчинка навчається в тій же ж школі, яку дев’ятнадцять років тому закінчив я. На жаль, у «Голосі. Діти» Олександрі не вдалося пройти «сліпі» прослуховування… Коли складав програму концертів «Така зима», вирішив запросити й її. Саша виконуватиме мою авторську «Дитячу молитву». Ще однією гостею сольників стане моя добра подруга, суперфіналістка першого «Голосу країни» Тоня Матвієнко. З нею заспіваємо у дуеті. На цих концертах взагалі буде багато сюрпризів. Ще один — прем’єра кліпу на пісню «Така зима».

- Повернемося до «Голосу. Діти». Ти сам — батько двох дітей. Віддав би своє чадо у таку психологічну «м’ясорубку»?

— Не знаю… Мої діти ще надто маленькі, аби щось подібне планувати. Тут же все залежить від дитини. Якщо у неї міцна психіка, бойовий характер — жодні шоу не завдадуть їй травми. Головне — щоб програш не розчарував дитину, не відбив у неї бажання займатися тим, чим хоче, та розвивати свої таланти.

Своїм дітям нічого ніколи не нав’язуватиму. Наполягатиму тільки на тому, щоб вони відвідували музичну школу, ходили на танці, малювання… Творча освіта надзвичайно важлива у ранньому віці. А своє майбутнє нехай обирають самі. Поцікавляться в мене життям артиста — розкажу, що це за хліб. Але вибір професії — за ними.

Довідка «ВЗ»

Павло Табаков народився 27 квітня 1978 р. у Львові. Закінчив Львівське музично-педагогічне училище ім. Ф. Колесси і Львівську музичну академію ім. М. Лисенка. Був солістом і аранжувальником акапельних гуртів «Менестрелі» і «Орфей». Наприкінці 2005-го переміг у популярному телепроекті «Шанс». Через кілька років у складі октету «Орфей+» змагався у шоу «Україна має талант!», а згодом пробував свої сили у національному відборі на «Євробачення». У квітні 2012 р. переміг у проекті «Голос країни». Дискографія: «Тільки ти моя» (2007 р.), «Різдво для двох» (2008 р.), «Ти підпалила рай» (2009 р.), «Кава-Blues» (2011 р.).